Тематично-оглядова виставка в бібліотеці
"Крути- наша слава, наша історія"
Відвага і патріотизм юних студентів назавжди залишаться
в пам’яті українського народу.
Немає єдності і в оцінках художньої цінності творів письменника: для одних Моем — автор творів, розрахованих на невибагливого читача, на смаки якого він і орієнтується, для інших — творець романів та оповідань, що справедливо посіли помітне місце в літературі найновішого часу. Але читач вже зробив свій вибір самостійно, давно виявивши зацікавлення творами М.
До драматичної творчості Моема у 20-х pp. звертався театр "Березіль" (Харків), пізніше — ряд інших театрів України (Київ, Львів, Донецьк, Одеса). Окремі твори М. переклали М. Пінчевський, А. Муляр, В. Легкоступ, О. Матвієнко, В. Марченко, В. Хом'як, М. Шудря.
Едгар Аллан По – 215 років
Американський прозаїк, поет, драматург, літературний редактор і критик. Один із засновників детективного жанру.
З 17 років Едгар почав мандрівне життя. У Бостоні під псевдонімом він надрукував збірку віршів, потім вирішив піти в армію. У 1827 році Едгар По підписав контракт на 5 років на військову службу, ставши рядовим армії США. Він проходив службу на екзотичному острові Салліван в Чарльстонской бухті, який в подальшому був описаний автором в його оповіданні «Золотий жук». Однак уже через 2 роки його стала обтяжувати армійська рутина. У 1829 році він, дізнавшись про важку хворобу матері, вирішив скористатися нагодою і достроково демобілізувався.
У 1827 році, ще перед початком служби, Едгар По надрукував першу поетичну збірку «Тамерлан» тиражем всього в 50 екземплярів. Він підписався псевдонімом Бостонець.
Після повернення йому довелося важко працювати в різних періодичних виданнях, щоб якось протриматися на плаву. Вірші спочатку не приносили особливого успіху, а ось новела «Рукопис, знайдений у пляшці» відразу ж з’явилася на перших сторінках журналів.
Восени 1833 р. Е. По взяв участь у літературному конкурсі. Він переміг у номінаціях “найкраще оповідання” та “найкращий вірш”.
У 1835 років він одружився на своїй 14-річній кузині Вірджинії.
Там він в двох томах випустив свою прозу – «Гротески і арабески». Справжній успіх і популярність прийшли до письменника з поемою «Ворон» (1845). Його відразу ж запросили до престижного журналу, але цей успіх тривав недовго. Журнал швидко збанкрутував, а в 1847 році його дружина померла від туберкульозу.
Останні роки життя Едгара По, 1847-1849, були роками метань, напівбожевілля, успіхів, падінь і постійних наклепів. Незважаючи на це, він продовжував писати.
Напади алкоголізму Едгара По довели його до психічного розладу. 7 жовтня 1849 року він помер. Едгар По був похований на Вестмінстерськім кладовищі Балтимора.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/edgar-po-biografiya-skorocheno
Віртуальна книжкова поличка
16 січня – Всеукраїнський день пам’яті «кіборгів», захисників Донецького аеропорту, які тримали оборону 242 дні.
Сильні, незламні, сталеві, справжні патріоти. Вони змусили захоплюватися собою навіть противника. Адже це саме ворог назвав їх «кіборгами», маючи на увазі те, що лише роботи можуть витримати таку складну боротьбу в таких пекельних умовах.
Але вони – не роботи. Вони – люди і вони – українці. А отже вони Переможці!
Слава українським Героям!