Едгар Аллан По – 215 років

     Американський прозаїк, поет, драматург, літературний редактор і критик. Один із засновників детективного жанру.

Народився 19 січня 1809 року в Бостоні

в сім’ї бродячих акторів. Батьки померли, коли йому було всього два роки. Його усиновив заможний купець Джон Аллан.

Дитинство Едгара пройшло в обстановці досить багатій. У шість років його віддали на навчання до Лондонського пансіону. Хлопець добре засвоював знання з усіх дисциплін, але найбільше любив уроки англійської мови та літератури.

                       

Потім він вступив до коледжу в США у Ричмонді ,
а закінчувати освіту Едгара відправили в Вірджинський університет.
Ставши студентом, Едгар почав вести розгульний спосіб життя: пристрастився до вина, став завзятим картярем, вліз у великі борги. Вже після першого року навчання Едгару По, незважаючи на успіхи в навчанні, довелося покинути університет. У 1826 році Аллан відмовився оплачувати борги прийомного сина і вигнав його з дому.

З 17 років Едгар почав мандрівне життя. У Бостоні під псевдонімом він надрукував збірку віршів, потім вирішив піти  в армію. У 1827 році Едгар По підписав контракт на 5 років на військову службу, ставши рядовим армії США. Він проходив службу на екзотичному острові Салліван в Чарльстонской бухті, який в подальшому був описаний автором в його оповіданні «Золотий жук». Однак уже через 2 роки його стала обтяжувати армійська рутина. У 1829 році він, дізнавшись про важку хворобу матері, вирішив скористатися нагодою і достроково демобілізувався.

У 1827 році, ще перед початком служби, Едгар По надрукував першу поетичну збірку «Тамерлан» тиражем всього в 50 екземплярів. Він підписався псевдонімом Бостонець.

Після повернення йому довелося важко працювати в різних періодичних виданнях, щоб якось протриматися на плаву. Вірші спочатку не приносили особливого успіху, а ось новела «Рукопис, знайдений у пляшці» відразу ж з’явилася на перших сторінках журналів.

Восени 1833 р. Е. По взяв участь у літературному конкурсі. Він переміг у номінаціях “найкраще оповідання” та “найкращий вірш”.

У 1835 років він одружився на своїй 14-річній кузині Вірджинії.

Незабаром він переїхав до Філадельфії і вступив редактором в один журнал. Здавалося, життя налагоджувалося. 

Там він в двох томах випустив свою прозу – «Гротески і арабески». Справжній успіх і популярність прийшли до письменника з поемою «Ворон» (1845). Його відразу ж запросили до престижного журналу, але цей успіх тривав недовго. Журнал швидко збанкрутував, а в 1847 році його дружина померла від туберкульозу.

Останні роки життя Едгара По, 1847-1849, були роками метань, напівбожевілля, успіхів, падінь і постійних наклепів. Незважаючи на це, він продовжував писати.

Напади алкоголізму Едгара По довели його до психічного розладу. 7 жовтня 1849 року він помер. Едгар По був похований на Вестмінстерськім кладовищі Балтимора.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/edgar-po-biografiya-skorocheno

Віртуальна книжкова поличка