понеділок, 31 травня 2021 р.

 1 червня, вівторок 

ООН підтримала цю ініціативу і оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямів своєї діяльності

Міжнародний день захисту дітей


Ось ми і дочекались літа,
Перше червня – ваша втіха,
Бо цей день у всьому світі,
Приурочили нашим дітям!
Все навкруги у квітах,
Променів сонця багато –
На планеті Земля наші діти
Відзначають нині свято.


Найстаріша іграшка - музейний експонат і має вік понад 1000 років до нашої ери. Сьогодні, за деякими підрахунками, близько 30 елементів конструктора Лего доводиться на кожного жителя планети, але далеко не у кожної дитини є хоча б один елемент.
Як правило, у 17 столітті всі діти до семи років носили сукні. Зараз, наприклад, в Японії дуже дбайливо ставляться до виховання дітей. У японських школах відсутні батьківські збори. Там, при спілкуванні з дітьми не прийнято використовувати погані слова. До речі, у Великобританії робити чужим дітям зауваження суворо заборонено. З трьох років починається школа у бельгійських дітей. У Швеції законодавчо забороняється використовувати дітей для реклами молодше 12 років.
Відомо, що трирічна дитина може створити шум сильніше одночасного голосу двохсот дорослих людей. Більше 900 питань щодня задають чотирирічні діти. Вони вже здатні вимовляти до цього віку близько 12 000 слів.
День захисту дітей, який припадає на перший день літа, чомусь був дуже популярний в колишньому Радянському Союзі.
Особливо серед школярів, які пов’язували захист дітей з початком найдовших у році літніх канікул. Школярі від’їзжали на пляжі, на береги річок та озер, і тим самим захищали себе від настирливих педагогів.
1 червня - одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерацією жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року.
Перший Міжнародний день захисту дітей був проведений в 1950 році. ООН підтримала цю ініціативу і оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямів своєї діяльності.
В Україні День захисту дітей встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 і відзначається щорічно, також 1 червня.
На Сейшельських островах ці заходи офіційно тривають цілий місяць!



четвер, 20 травня 2021 р.

 


День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.
В 2021 році День вишиванки припадає на 20 травня.








суботу, 15 травня 2021 р.

 


Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.
Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх.
Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!
У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.
З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.
Радимо прочитати











 

Яке щастя жити на світі, коли за спиною стоїть СІМ’Я!
Вірші українських поетів про родину

***

Яке щастя жити на світі,
Коли я в світі не одна.
Коли душа теплом зігріта
І за спиною стоїть РОДИНА
Здатні зрозуміти ми не відразу…
На це потрібно багато років:
СІМ’Я дається лише один раз –
Дорожче, ближче, краще немає…

***

Сім’я — це замок, затишок і спокій,
Тепло половинки для серця рідна,
Сміх діток, турбота, любов, доброта,
Сім’я — це будинок, де сміється душа!
Твоя опора
Любили тебе без особливих причин
За те, що ти – онук,
За те, що ти – син,
За те, що малюк,
За те, що ростеш,
За те, що на тата і маму схожий.
І ця любов до кінця твоїх днів
Залишиться таємницею опорою твоєї.
Валентин Берестов

***

Якщо взяти Любов і Вірність,
До них додати почуття Ніжність,
Все помножити на роки,
То вийде — СІМ’Я!

***

Я в будинок, як на фортецю,
Не пущу ворога,
Родину люблю я,
Як природу.
Моя сім’я мені дорога,
Я за неї у вогонь і в воду.

***

Нехай процвітає сім’я,
Нехай вірність, добро і любов
Ведуть вас по життю, друзі,
Щасливими роблячи знову!
Нехай кожен пречудовий мить,
Що разом з сім’єю проведено,
Посмішкою прикрасить ваш лик,
І буде схожим на сон!

***

Любіть і цінуйте Щастя!
Воно народжується в сім’ї,
Що може бути її дорожче
На цій казковій землі!!!

Сім’я — це сім ти
Сім’я — це сім ти:
Ти ласкавий, ти курить,
Ти снящийся, ти не сплячий,
Спортивний канал дивиться,
Молчащий до хрипоти.
Віра Павлова

Я — родина
Я — родина
У мені як у спектрі живуть сім «я»,
Нестерпні, як сім звірів
А самий синій свистить у сопілку!
А навесні
Мені сниться,
що я — восьмий!
Андрій Вознесенський

***

Міцна буває та сім’я,
Де хрест стоїть на слові «Я»,
Де править тільки слово «МИ»,
Де є спільні мрії.
Де є достаток і затишок,
Де діти весело снують,
Де вічно спалахує знову,
Така пристрасна ЛЮБОВ!!!

***

Любов, сім’я і вірність —
Все це є у нас!
І що особливо цінно,
Нам важливий кожен годину,
Коли ми поруч, разом,
Нам дуже добре,
Коли сміються діти,
Про що мріяти ще?

***

Сім’я – це діти,
І нехай на планеті,
І в пам’яті серця, і в дитячих очах,
Завжди залишається
Добре сонце,
Світла ніжність – родинне вогнище.
Тут діти грають,
Тепло і затишок.
Тут в життя проводжають,
Але перш – дають.

Господь дав людині сім’ю для чого? Для того, щоб сім’я привела його в Царство Небесне. Сім’я — це школа любові.
                                                           Протоієрей Димитрій Смирнов



неділю, 9 травня 2021 р.




Цьогоріч День матері збігається з Днем перемоги


День матері в Україні традиційно відзначається у другу неділю травня. Цього року – це 9 травня, коли також святкують Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Свято матері та його традиції шанують у понад сорока країнах світу, адже воно нагадує нам про головну людину в нашому житті – маму.

Де святкують День матері у травні

У більшості країн День матері святкують саме у другу неділю травня, але в деяких - є спеціально встановлені дати. Крім України 9 травня 2021 року вшановувати матерів будуть в Естонії, США, Мальті, Кіпрі, Данії, Фінляндії, Німеччини, Італії, Туреччини, Австралії, Японії, Бельгії, Бразилії тощо.

В Україні День матері святкують з 1999 року – він встановлений відповідним указом президента.

Кого потрібно привітати і як це зробити
9 травня 2021 року потрібно обов'язково привітати всіх матерів, незалежно від їх віку. Вітають також і вагітних жінок – майбутніх мам. Але всіх жінок, як на 8 березня, вітати не потрібно.

Прийнято дякувати мамам за нелегку працю, дарувати квіти, листівки, подарунки, навідуватися в гості, вітати по телефону (якщо немає можливості приїхати).

У деяких сім'ях є свої традиції. Наприклад, домочадці можуть взяти на себе повсякденну роботу мами, влаштувавши їй вихідний. Або ж побалувати сніданком, приготувати святкову вечерю.

Історія свята та його засновники
День матері походить ще з Стародавньої Греції, де існував культ матері-богині Геї. А у Великобританії в XVII-XIX століттях відзначали «материнську неділю», вшановували улюблених мам і пекли особливий пиріг.

Ініціатива зробити це свято загальним походить зі США. У 1872 році американка Джулія Уорд виступила з ідеєю, що День матері – це день єдності матерів у боротьбі за мир у всьому світі. Але широкої підтримки вона не отримала.

У 1907 році інша американка – Анна Джарвіс знову повернулася до цього питання. Вона написала листи до держустанов з пропозицією присвятити один день у році найближчим людям у житті кожного – матерям. Жінка зробила це в пам'ять про померлу маму, і домоглася свого.

У 1914 році президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь всіх американських матерів. Пізніше до святкування почали приєднуватися й інші країни. 





 Дітям і підліткам про війну: 5 особливих книжок українською мовою




П’ять вдалих зразків, серед яких як всесвітньо відомі бестселери, так і українські проекти.

 
Тірца Атар. «Від війни плачуть»
«Видавництво Старого Лева, 2015. Вік: 6+
 
Тірца Атар, ізраїльська поетеса, акторка й співачка, народилася під час Другої світової війни, а у своїй книжці для дітей «Від війни плачуть» описала ще одну війну, пізнішу, яку переживала її країна. Міні-повість у віршах вперше вийшла друком 1975 року. 2015-го року книжку переклала українська поетеса й прозаїк Анна Хромова.
 
Оповідь у книжці веде 7-річна дівчинка, тато якої на війні. Ситуація до болю нагадує обставини в багатьох сучасних українських родинах. Життя ніби триває: є школа, робота, друзі, ігри, телевізор і мирне небо над головою. Але зовсім поруч, за якусь, зрештою, невелику кількість кілометрів, тривають обстріли й вибухають міни
 
 
Гнітючу атмосферу постійного очікування, напруги й тривоги майстерно передано ілюстраторкою Катериною Садовщук.
 
Книжка Тірци Атар – зразок тонкої, ліричної, інтимної мови та альтернативного, принципово негероїчного словника в розмові про війну.
 
«Листи на війну»
«Братське», 2015. Вік: 6+
 
Під час війни на Сході України діти написали й продовжують писати величезну кількість послань бійцям. У них вони висловлюють свої побажання, страхи й надії, своє бачення майбутнього.
 
Ці послання – унікальні артефакти, дуже промовистий, сповнений глибинних значень культурний зріз, що потребує збереження та вивчення
 
Спробу фіксації листів на війну здійснило видавництво «Братське» в межах проекту «Крок уперед: глобалізуємося разом із українсько-англійськими книжками-картинками», ініційованого письменницею та дослідницею дитячої літератури Оксаною Лущевською.
 
 
У документальному виданні зібрано справжні листи з різних регіонів України. У текстах повністю збережено стилістику та орфографію оригіналів. Поруч наведено англійський переклад. Тим самим книжка не тільки може сприяти вивченню англійської, але й стає доступною для читачів у всьому світі.
 
Марцін Щигельський. «Ковчег часу»
«Урбіно», 2016. Вік: 9+
 
Рафалу дев’ять років, і він живе у варшавському гетто. Понад усе на світі хлопчик любить читати, але дорога до бібліотеки стає щораз небезпечнішою. Його батьків немає. Дідусь, видатний скрипаль, переконує, що вони поїхали в Африку. Світ навколо дедалі більше нагадує Рафалові його улюблену книжку ­– «Машину часу» Герберта Веллса: хижі морлоки у формі німецьких солдатів, з рушницями, чатують на кожному кроці. Та от настає день, коли з гетто доводиться тікати.
 
Малий Рафал, з погляду якого описано події, через свій вік ще не в змозі осмислити всього масштабу катастрофи. Але щемка наївність його світовідчуття підкреслює цілі пласти смислів, відкриваючи тему страшного історичного катаклізму для юного читача та реактуалізуючи для дорослого.
 
 
Сучасний польський письменник М. Щигельський збирав матеріал про варшавське гетто понад шість років. Чимало обставин Рафалової втечі взято з документальних свідчень, щоденників жертв Голокосту, спогадів людей, які допомагали рятувати єврейських дітей від загибелі. Та й у самого головного героя теж був прототип.
 
Історична повість з невеликим фантастичним «вкрапленням» уміло адаптує тему Голокосту для молодших читачів, не нагнітаючи атмосфери, а залишаючи достатньо місця для дружби, вірності, доброти, надії й віри в майбутнє.
 
Маркус Зузак. «Крадійка книжок»
КСД, 2016. Вік: 14+
 
Дівчинка Лізель вимушено оселяється в прийомних батьків у простій німецькій родині. На вулиці 1939 рік, і справи стають зовсім моторошними. Ті, хто не виказує захвату політикою Гітлера, наражаються на небезпеку.
 
Але життя триває: потрібно ходити до школи, допомагати вдома і заробляти на їжу. У Лізель з’являються друзі, а прийомні батьки, попри позірну грубість, завойовують її серце своєю добротою. Та війна не спить. Невдовзі родині Лізель на їхній Хімель-Штрассе (тобто Небесній вулиці) доведеться переховувати втікача, а потім і самим балансувати на межі життя і смерті.
 
Книжка привертає увагу з перших же сторінок незвичністю оповіді – адже цим іронічним, глибоким і віртуозним наратором є сам Смерть
 
 
Визнаний бестселер, пізніше не дуже вдало екранізований у солодкавій голлівудській манері, заслуговує на увагу юних і дорослих читачів. Захопливий, динамічний, майстерно зроблений та сповнений харизматичних персонажів, цей текст розповідає про війну свою інтимну, глибоку й болісну правду.
 
Ентоні Дорр. «Все те незриме світло»
КСД, 2015. Вік: 14+
 
Дві сюжетні лінії роману знайомлять нас із двома протагоністами – хлопчиком Вернером, якому доведеться стати солдатом Третього Рейху, та незрячою французькою дівчинкою Марі-Лорою, яка втікає з окупованого Парижа до Нормандії, везучи із собою велику таємницю. Описуючи паралельно їхні долі, автор створює живих і пронизливих персонажів, які не лишають байдужими нікого.
 
«Все те незриме світло» зрежисовано з безпосередністю притчі, змонтовано з тривожних, болісних, щемливих сцен, підсилено постійною напругою та насичено промовистими символами. Ефектний і попри все життєствердний текст не тільки показує бридке нутро війни, а й дає надію, силою любові створює вихід з безвиході.
 
 
Роман Дорра, за який автор отримав Пулітцерівську премію, написано для дорослих читачів. Проте він легко ввійде в коло читання старших підлітків завдяки універсальності проблематики, переконливим підлітковим голосам та динамічності оповіді.

суботу, 8 травня 2021 р.

 8 травня-день пам'яті та примирення



Довідка про мак пам’яті. Квітка маку в українській традиції

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.

З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара "Прапороносці" гине в долині червоних маків.

Символ пам’яті у світі

Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.

У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.

В сучасній Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни – 1939–1945 – та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.

Всеукраїнська акція “Мак пам’яті”

Рекомендується виготовляти стилізовані червоні маки з паперу або тканини та розміщувати на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця.

неділю, 2 травня 2021 р.






Хай лине увись передзвін великодній,
І кличе молитва душу в політ!
Хай зійдуть на землю щедроти Господні
І крила розгорне оновлений світ!










 

суботу, 1 травня 2021 р.

 



Традиційну назву цього місяця як «травень», в Україні для останнього місяця весни, офіційно було повернуто в у ХХ столітті з відродженням мови народу Київської Русі. Назва походить від слова трава.
Після оранки земель і посіву, ще стародавні люди ввели звичай весело відзначали перший день травня. Вони робили це в надії, що їх праця дасть хороший врожай. Наприклад, стародавні греки в цей день наряджали смужками вовни своєрідну священну сосну Аттіса, яка символізувала чоловіка матері-Землі - Кібели, в честь його воскресіння. Сосну урочисто несли до храму, і танцювали навколо неї.
Зараз Перше травня відзначають у багатьох європейських країнах. В Іспанії, наприклад, день свята називається Зелений Сантьяго. Це свято квітів і закоханих.
Сучасна історія свята свідчить, що 1 травня 1886 американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією.
У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робочих Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах.
Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. Це свято відзначається в 66 державах світу.
Мир. Праця. Травень. Протягом 70 з гаком років у СРСР цей день відзначався як свято солідарності всіх трудящих. Тепер в Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці. Крім того, в Казахстані це свято єдності народу Казахстану, в Литві - день матері, у Кореї - день народження Будди, у Франції - День конвалії. Вибирайте свято на смак і відзначайте!