Щороку в січні відзначається День соборності України – одне зі знакових свят українського державотворення після Дня незалежності.

Коли День соборності України 2021 – дата

Свято День соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

Читайте такожВихідні у лютому: скільки будемо відпочивати в третій місяць зимиОфіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року. Однак у 2011 році воно було скасоване й натомість встановлено День соборності і свободи України. А вже у 2014 році президентським указом свято було відновлено як День соборності України.

Цього дня також прийнято згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

День соборності України: історія свята

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.

Значення та традиції святкування Дня соборності

День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.

Головною традицією у День соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга.

Хоч День соборності України святкується на державному рівні, цей день не є офіційним вихідним, тому не передбачає додаткового дня для відпочинку.

Більше Ви можете дізнатись переглянувши книжкову виставку "В єднанні сила і міць держави", яка діє у бібліотеці гімназіїї.

 Старий Новий рік: історія свята, як прийнято відзначати цей день

Старий Новий рік – рідкісний історичний феномен. Це одне з унікальних свят, яке відзначають у багатьох країнах, у тому числі і в Україні.

Коли Старий Новий рік 2021 – дата

Старий Новий рік: як виник та що означає 

Традиції Старого Нового року

Старий Новий рік настає рівно через 13 днів після звичного нам Нового року, який зустрічається в ніч на 1 січня. Тобто його святкують у ніч з 13 на 14 січня. У 2021 році Старий Новий рік припадає на четвер.

Святковий день з такою дещо дивною назвою виник у результаті зміни літочислення. Традиція відзначати Старий Новий рік пов'язана з розбіжністю двох календарів: юліанського ("старого стилю") і григоріанського ("нового стилю").
Читайте такожСвята та вихідні в Україні 2021: календар на весь рікТак, ще за часів правління Юлія Цезаря, у 45 році до н.е., з'явився Юліанський календар, який був названий на честь правителя. Однак у результаті багаторічних спостережень астрономи виявили, що середня тривалість сонячного року становить 365,2422 діб. Тобто він на 11 хвилин 14 секунд коротший, ніж рік за юліанським календарем. Це призвело до того, що кожні 128 років в юліанському календарі накопичувався один зайвий день.

Наприкінці XVI століття низка країн замінили юліанський календар на більш точний григоріанський, який запропонував Папа Григорій XIII. Поступово на цю систему літочислення перейшли майже всі інші країни світу. Україна, як Українська Народна Республіка, офіційно перейшла на григоріанську систему аж у 1918 році.
Цікаво, що різниця між юліанським і григоріанським календарями збільшується кожне сторіччя, коли число сотень на рік від Різдва Христова не є кратним чотирьом, на один день. Тому з 1 березня 2100 року різниця між календарями зросте до 14 діб.

Вечір напередодні Старого Нового року називають Маланкою або Щедрим вечором. У цей час прийнято накривати багатий стіл, де головною стравою є щедра кутя. Також 13 січня проводяться веселі народні гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів. Компанії щедрувальників ходять по домівках, співають щедрівки, танцюють, за що їх господарі обдаровують частуванням і грішми.