четвер, 30 грудня 2021 р.
пʼятницю, 17 грудня 2021 р.
Український інститут книги ініціював Національний тиждень читання — першу в Україні
загальнонаціональну акцію, присвячену популяризації читання.
До неї долучилися учні, вчителі і бібліотека Криворізької
Центрально- Міської гімназії. Впродовж тижня велись бесіди на уроках
української літератури про важливість читання, у бібліотеці проводилися
різноманітні вікторини на знання сучасних українських книг та їх авторів.
Книжкові викладки продемонстрували книги
сучасних українських письменників, дали можливість знайти свою книжку, свій формат читання та свого
автора.
Проведене бібліотекою анкетування учнів
показало, що всі розуміють важливість читання, перевагу отримала паперова книга
над електронною. Полюбляють наші гімназисти і аудіокниги - відпочивають очі, економиться
час.
Найприємніше
цього тижня, напередодні дня Святого Миколая, - це отримання у подарунок
новеньких книжечок від нашої випускниці Світлани Колінько та української
письменниці Ірини Маркової, за що ми їм щиро вдячні.
понеділок, 6 грудня 2021 р.
Народився в 1871 році у родині ремісників.
Мама навчила його любити народні звичаї, українську пісню, навчила його писати і читати.
Навчався у Харківському училищі та Ростовському. Останнього так і не зміг закінчити, тому що був виключений з нього за товаришування з народниками, читання та поширення літератури, забороненою владою. Цілих три роки знаходився під наглядом поліції без права вступу до вищого навчального закладу.
Отримав філософські знання у Віденському та Львівському університетах.
Товаришував з І. Франком. Допомагав видавати йому газети «Громадський голос», «Радикал».
Був знайомий з такими видатними українцями як: М. Коцюбинський, Леся Українка, М. Лисенко, П. Тичина, М. Рильський.
Близько знав багатьох знаменитих людей свого часу: Михайла Грушевського, Марка Кропивницького, Леся Курбаса, Панаса Саксаганського. Із Володимиром Самійленком працював у банку, у Миколи Міхновського квартирував у Харкові.
Використовував безліч псевдонімів – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко.
Був один із засновників Української Центральної ради. Один із засновників і режисерів Національного театру.
Був одружений з донькою Миколи Вербицького Вірою Миколаївною Вербицькою. Та через рік вони розлучилися, хоча й народився син Марко. Марко Вороний теж став відомим поетом.
Вперше почав друкуватися Микола Вороний у 1893 році з віршем «Не журись, дівчино».
Перша видана збірка називається «Ліричні поезії» (1911 рік) та «В сяйві мрій» (1913 рік).
Поет жив або навчався, або працював у Харкові, Одесі, Ростові, Варшаві, Відні, Львові, Чернігові, Києві.
Ким він тільки не працював. Був актором і режисером, перекладачем і журналістом, земським статистиком і банківським клерком, працював бібліотекарем, режисером українського театру, редактором газети «Життє і слово», коректором Наукового Товариства ім. Шевченка, неофіційним редактором газети «Зоря», педагогом, кіноредактором і навіть діловодом ремонтної частини механічного відділу “Округи водяних шляхів”.
В 1920 році виїхав за кордон до Варшави, де знайомиться з письменниками – Ю. Тувімом та Л. Стаффом. Але на чужині не зміг довго жити і вирішив повернутися на Батьківщину.
Повернувшись до Львова займається педагогічною діяльністю, викладаючи у місцевій консерваторії.
Вороний був талановитим перекладачем. Він перекладав російських класиків О. Пушкіна, М. Некрасова, І. Тургенева, а також французьких, німецьких, польських, італійських поетів.
У 1934 році Миколу Вороного влада назвала «ворогом народу». Його заарештовують як польського шпигуна і відправляють на 3 роки до таборів, але згодом покарання замінили засланням у Казахстан. Його син Марко, дитячий письменник, який працював у Москві приїхав до Києва, щоб добитися помилування батькові. Проте настирливим сином зацікавилися органи, звинуватили в націоналізмі й заарештували. Рік тримали в окремій камері, а потім відправили на Соловки й у 1937 році розстріляли.
М. Вороний був розстріляний 7 червня 1938 року о 24 годині на Одещині. До речі, ідучи на смерть, батько так і не дізнався, що сина Марка вже немає.
Довгий час твори М. Вороного не вивчалися, його ім’я було несправедливо призабуте й тільки наприкінці 1980 року повернулося українській літературі.
Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися щось цікаве про Миколу Вороного.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mikola-voroniy-tsikavi-fakti
В бібліотеці гімназії ви можете познайомитися з книгами та інформаційними документами про воєнну підготовку та життя військовослужбовців.
середу, 1 грудня 2021 р.
Ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом запропонували у 1987 році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вони звернули увагу на темпи поширення епідемії СНІД, оцінили загрозу і можливі катастрофічні наслідки.
День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров'я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.
Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.
Символом боротьби зі СНІДом стала червона стрічка. Як символ боротьби з ВІЛ/СНІД вона була запропонована у 1991 році американським художником Франком Муром, який належить до асоціації «Візуальний СНІД». Вона означає: «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї».
Всесвітньо відомою червона стрічка стала у 2000 році на церемонії вручення нагород «Tony Awards». Всі присутні надягли цей символ боротьби з ВІЛ. У пресрелізі проєкту йшлося: «Червона стрічка (перевернене «V») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без ВІЛ. Найбільша надія, пов’язана з цим проєктом, – це те, що до першого грудня, Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі».
В бібліотеці ви можете познайомитися з літературою з проблеми ВІЛ/СНІДу .
пʼятницю, 26 листопада 2021 р.
До Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні проведуть акцію «Запали свічку»
неділю, 21 листопада 2021 р.
День гідності і свободи - свято, яке заснували в 2014 році за указом Петра Порошенка. Його прийнято відзначати щорічно 21 листопада. Встановлено його на честь Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013 року.
Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих і найцінніших ідеалів цивілізованого, демократичного світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об’єднались і відстояли своє право на вибір гідного життя.
Революція Гідності повернула людям віру в цінності свободи, гідності, самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам , корупції.
Революція Гідності сколихнула всю країну хвилею нечуваного патріотизму і довела важливість національної ідеї. Значення тих подій неможливо переоцінити, адже протягом листопада 2013 – лютого 2014 років відбулося найважливіше для української нації – пробудження національної свідомості, власної ідентичності.
Гідність, свобода, незалежність, суверенність, демократія, патріотизм, мужність, героїзм – усі ці поняття стали особливо близькі кожному українцю. Ми продовжуємо свою боротьбу й надалі за свободу і цілісність своєї території, і зараз Україні потрібні не лише слова і підтримка, а й відповідальні вчинки, реальний захист її існування як суверенної, незалежної держави.
суботу, 20 листопада 2021 р.
Сміються, співають, веселяться юрбою.
Нехай ласкаво сонечко в небі всім світить
І щастя крокує кулею земною.
Історія свята
1954 року Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування цієї дати як дня світового братства та взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей у всьому світі. Саме у цей день – 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея ухвалила Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про права дитини. Від 1990 року у Всесвітній день дитини відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.
За даними ООН, щороку одинадцять мільйонів дітей помирають, не доживши до свого п'ятого дня народження, ще десятки мільйонів залишаються фізично чи розумово хворими, не маючи змоги дорослішати, жити і розвиватися. Багато з цих смертей викликані хворобами, що легко запобігають або легко виліковуються; інші - згубними наслідками злиднів, невігластва, дискримінації та насильства. Всі разом ці причини завдають тяжких втрат сім'ям, громадам, державам та усьому світу. Тож цей день покликаний ще раз привернути увагу суспільства до преблими захисту дітей та розвитку середовища, дружнього по відношенню до малечі у всьому світі.
пʼятницю, 19 листопада 2021 р.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВІДМОВИ ВІД ПАЛІННЯ
Міжнародний день відмови від паління був заснований Американським
онкологічним суспільством (American Cancer Society) і щорічно відзначається в третій четвер листопада. В 2021 році він припадає на 18 листопада.
Цей День покликаний звернути увагу суспільства на величезну шкоду нікотинової залежності на здоров’я людини, залучити лікарів до боротьби з палінням та проводити профілактичні та просвітницькі заходи.
Тютюнопаління є найпоширенішою шкідливою звичкою у світі. Але паралельно зі збільшенням споживання тютюну, відзначається зростання рівня захворювань, пов’язаних з тютюном.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі 90% летальних випадків від раку легенів, 75% від хронічного бронхіту і 25% від ішемічної хвороби серця обумовлені палінням. Щорічно тютюн призводить майже до 6 мільйонів випадків смертей, з яких більше 5 мільйонів випадків відбувається серед споживачів і колишніх споживачів тютюну, і більше 600 000 – серед людей, що не палять, але піддаються дії вторинного тютюнового диму. В середньому, кожні 10 секунд на планеті помирає 1 завзятий курець.
Паління впливає на усі системи організму людини. Найбільшої шкоди паління завдає серцево-судинній і дихальній системам, а також є чинником, що провокує появи ракових пухлин. В період пандемії COVID-19 мільйони курців по всьому світу виявили бажання побороти тютюнову залежність. Адже, як відомо, COVID-19 насамперед вражає саме дихальну систему — погана новина для курців, чиї легені й так постійно зазнають небезпечного впливу тютюнового диму. За даними ВООЗ у курців (в т.ч. і електронних пристроїв для куріння) на 40 – 50% вищий ризик важкого перебігу та смерті від COVID-19.
Метою Дня відмови від паління є активні дії по сприянню у зниженні поширення шкідливої тютюнової залежності. Це включає в себе боротьбу проти тютюнопаління в усіх прошарках суспільства і в першу чергу в середовищі лікарів і медичного персоналу. Широке інформування суспільства про шкідливий і згубний вплив тютюну на здоров’я курця і оточуючих його людей здатне позитивно вплинути на самосвідомість безлічі курців.
Деякі люди не усвідомлюють всієї тяжкості наслідків від вживання тютюну для свого здоров’я і здоров’я своїх дітей. У більшості випадків це є результатом відсутності переконливої інформації з даної теми, а так само наслідки інформаційної протидії з боку тютюнових компаній. У зв’язку з цим ВООЗ та ряд міжнародних громадських та медичних організацій, пропонують урядам країн, що приєднуються до цієї боротьби захищати політику своєї суспільної охорони здоров’я від будь-яких інтересів тютюнової промисловості, прийняття податкових і цінових заходів по скороченню попиту на тютюнові вироби, законодавчий захист своїх співгромадян від впливу тютюнового диму. Крім того пропонуються прямі державні регуляторні дії з контролю над складом тютюнових виробів і їх публічного оприлюднення. Заходи з регулювання маркування та упаковки тютюнових виробів, з метою попередження людей про небезпеку цієї шкідливої звички. Заборона стимулювання продажів і реклами, а також можливості спонсорства тютюнових компаній. Повсюдне надання кваліфікованої допомоги тим, хто вирішив позбутися від цієї шкідливої звички.
За матеріалами МОЗ та ЦГЗ України
Source: http://www.dolc.dp.ua/wpress/?p=7043
вівторок, 16 листопада 2021 р.
16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.
Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.
Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Забезпечення принципу рівності під час реалізації прав і свобод людини та громадянина є головним завданням у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Так, Уповноваженим у рамках здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина систематично проводився моніторинг стану дотримання принципу рівності у роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного і приватного права.
Уповноважений закликає бути толерантними, з розумінням та повагою ставитись один до одного, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей
Ця книжна поличка у бібліотеці вас може зацікавити!
Толерантність починається з мене | короткометражний фільм
вівторок, 9 листопада 2021 р.
вівторок, 2 листопада 2021 р.
четвер, 28 жовтня 2021 р.
Сьогодні вшановується 77 років з дня звільнення України від фашистських загарбників
28 жовтня Україна відзначає визначну дату — День визволення від фашистських загарбників, національне свято, присвячене вигнанню військ нацистської Німеччини з території України 1944 року.
Вперше ця дата у державному календарі свят з'явилася у 2009 році. Ідею свята вперше висловив на офіційному рівні Міністр економіки України Сергій Тігіпко 15 жовтня 2009 року. За п'ять днів Віктор Ющенко, який тоді обіймав посаду президента країни, підписав Указ №836/2009 про заснування нової дати. Свято було запроваджено "з метою всенародного святкування визволення України від фашистських загарбників, а також вшанування героїчного подвигу та жертовності українського народу під час Другої світової війни".
Пам’ять про ті буремні роки, коли здригалася рідна земля, горіли села, гинули тисячі мирних жителів, назавжди залишиться в наших серцях. Українці ніколи не забудуть про цю сторінку історії, про неймовірно страшну ціну, яку заплатив наш народ за право бути вільним.
понеділок, 25 жовтня 2021 р.
середу, 13 жовтня 2021 р.
14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані і виникали послідовно
14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці
Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.
Друга спроба вибороти незалежність українського народу й держави здійснювалася у тяжкі 1917-1920 роки.
Третя – уже в наш час – під час розпаду радянської імперії, коли прокинувся волелюбний інтерес до власної історії й генетичної пам'яті.
Четверта хвиля цього інтересу, – напевно, сьогоднішня. Адже, з 2015 року 14 жовтня є державним святом і неробочим днем – Днем захисника України.