Тематично-оглядова виставка в бібліотеці 
"Крути- наша слава, наша  історія"

Відвага і патріотизм юних студентів назавжди залишаться  

в пам’яті українського народу.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, резолюція A/RES/60/7 . Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати, за даними проекту DilovaMova.com, є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=495&year=2024

Читаємо, щоб пам'ятати...

 

 

БАГАТОГРАННА ТВОРЧІСТЬ СОМЕРСЕТА МОЕМА

(до 150-річчя від дня народження видатного прозаїка)

МОЕМ, Вільям Сомерсет (Maugham, William Somerset — 25.01.1874, Париж — 16.12. 1965, Кап-Ферре, південь Франції) — англійський письменник. Виступав як драматург, романіст, новеліст і критик. Сам Моем називав себе одним із провідних письменників другого розряду. Моем досягнув значної популярності та визнання за притаманну йому майстерність оповідача, правдивість, відточеність літературної форми, заснованої на принципі простоти, дохідливості та милозвучності.

Немає єдності і в оцінках художньої цінності творів письменника: для одних Моем — автор творів, розрахованих на невибагливого читача, на смаки якого він і орієнтується, для інших — творець романів та оповідань, що справедливо посіли помітне місце в літературі найновішого часу. Але читач вже зробив свій вибір самостійно, давно виявивши зацікавлення творами М.

До драматичної творчості Моема у 20-х pp. звертався театр "Березіль" (Харків), пізніше — ряд інших театрів України (Київ, Львів, Донецьк, Одеса). Окремі твори М. переклали М. Пінчевський, А. Муляр, В. Легкоступ, О. Матвієнко, В. Марченко, В. Хом'як, М. Шудря.

Приємного перегляду, знайомства та відкриття

Вільяма Сомерсета Моема.

 

Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!

                             Ліна Костенко

День Соборності України – це свято, яке щорічно святкують 22 січня від 1999 року.

До уваги читачів та відвідувачів закладу представлено:

Книжкова поличка "В єдності наша сила"

Віртуальна книжкова виставка " Соборна. Вільна. Неподільна!"

 Едгар Аллан По – 215 років

     Американський прозаїк, поет, драматург, літературний редактор і критик. Один із засновників детективного жанру.

Народився 19 січня 1809 року в Бостоні

в сім’ї бродячих акторів. Батьки померли, коли йому було всього два роки. Його усиновив заможний купець Джон Аллан.

Дитинство Едгара пройшло в обстановці досить багатій. У шість років його віддали на навчання до Лондонського пансіону. Хлопець добре засвоював знання з усіх дисциплін, але найбільше любив уроки англійської мови та літератури.

                       

Потім він вступив до коледжу в США у Ричмонді ,
а закінчувати освіту Едгара відправили в Вірджинський університет.
Ставши студентом, Едгар почав вести розгульний спосіб життя: пристрастився до вина, став завзятим картярем, вліз у великі борги. Вже після першого року навчання Едгару По, незважаючи на успіхи в навчанні, довелося покинути університет. У 1826 році Аллан відмовився оплачувати борги прийомного сина і вигнав його з дому.

З 17 років Едгар почав мандрівне життя. У Бостоні під псевдонімом він надрукував збірку віршів, потім вирішив піти  в армію. У 1827 році Едгар По підписав контракт на 5 років на військову службу, ставши рядовим армії США. Він проходив службу на екзотичному острові Салліван в Чарльстонской бухті, який в подальшому був описаний автором в його оповіданні «Золотий жук». Однак уже через 2 роки його стала обтяжувати армійська рутина. У 1829 році він, дізнавшись про важку хворобу матері, вирішив скористатися нагодою і достроково демобілізувався.

У 1827 році, ще перед початком служби, Едгар По надрукував першу поетичну збірку «Тамерлан» тиражем всього в 50 екземплярів. Він підписався псевдонімом Бостонець.

Після повернення йому довелося важко працювати в різних періодичних виданнях, щоб якось протриматися на плаву. Вірші спочатку не приносили особливого успіху, а ось новела «Рукопис, знайдений у пляшці» відразу ж з’явилася на перших сторінках журналів.

Восени 1833 р. Е. По взяв участь у літературному конкурсі. Він переміг у номінаціях “найкраще оповідання” та “найкращий вірш”.

У 1835 років він одружився на своїй 14-річній кузині Вірджинії.

Незабаром він переїхав до Філадельфії і вступив редактором в один журнал. Здавалося, життя налагоджувалося. 

Там він в двох томах випустив свою прозу – «Гротески і арабески». Справжній успіх і популярність прийшли до письменника з поемою «Ворон» (1845). Його відразу ж запросили до престижного журналу, але цей успіх тривав недовго. Журнал швидко збанкрутував, а в 1847 році його дружина померла від туберкульозу.

Останні роки життя Едгара По, 1847-1849, були роками метань, напівбожевілля, успіхів, падінь і постійних наклепів. Незважаючи на це, він продовжував писати.

Напади алкоголізму Едгара По довели його до психічного розладу. 7 жовтня 1849 року він помер. Едгар По був похований на Вестмінстерськім кладовищі Балтимора.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/edgar-po-biografiya-skorocheno

Віртуальна книжкова поличка

 

17 СІЧНЯ - ДЕНЬ ДІТЕЙ - ВИНАХІДНИКІВ

Кожна дитина певною мірою геній,
і кожен геній певною мірою дитина.
А. Шопенгауер

 

 16 січня – Всеукраїнський день пам’яті «кіборгів», захисників Донецького аеропорту, які тримали оборону 242 дні.

Сильні, незламні, сталеві, справжні патріоти. Вони змусили захоплюватися собою навіть противника. Адже це саме ворог назвав їх «кіборгами», маючи на увазі те, що лише роботи можуть витримати таку складну боротьбу в таких пекельних умовах.

Але вони – не роботи. Вони – люди і вони – українці. А отже вони Переможці!

Слава українським Героям!

Бібліотека ліцею отримала в дар від автора і фотографа фотокнигу "Пункт дислокації Донбас"

Ця фотокнига -унікальний проєкт від воїна (фотографа Юрія Величка та волонтера 

( письменниці Ганни Терянік. Документальні фото побуту, життя, війни та смерті...

Пронизливі тексти та спогади... Репортажі з війни... Біль, сум, радість, гордість, слава... Реальність, до якої від комфортної столиці лише 700 кілометрів. Історія життя, історія війни, історія України, історія світу.

 

Бібліотека ліцею  Д Я К У Є  усім своїм користувачам за перегляд блогу і коментарі, за те, що ви читаєте і ділитеся  своїми враженнями від прочитих книжок, що приймаєте участь у вікторинах , квестах та інших бібліотечних заходах!

 Запрошуємо учнів 11-х класів перевірити свої знання, 

взявши участь у бібліотечному брейн-рингу 

"Літературний калейдоскоп"

Хай читання дарує вам радість і приємні миті!

Джером Девід Селінджер: до 105-річчя від дня народження американського письменника

                               01.01.1919 – 27.01.2010

Відомий американський письменник Джером Девід Селінджер став одним з найвпливовіших авторів XX століття.

Майбутній письменник народився в місті Нью-Йорку. Батько хлопчика, Соломон Селінджер, за національністю був євреєм литовського походження, який займався оптовою торгівлею копченостями і сирами. Мама Міріам, яка до весілля носила ім’я Мері Джіллік, що мала шотландско-ірландське походження і була католичкою, прийняла іудаїзм. У сім’ї, крім Джерома, виховувалася його старша сестра Доріс.

Батько прагнув виростити сина освіченою людиною. Однак хлопчик навчався дуже погано, з шкільних успіхів можна виділити тільки експресивні виступи на спектаклях драматичного гуртка.

Все ж в 1936 році юнак закінчив військове училище в місті Веллі-Фордж. Тут і відбувся його дебют в літературі: Джером написав 3 строфи для гімну школи, який виповнюється і досі.

Влітку 1937 року Селінджер слухав лекції в Нью-Йоркському університеті, а після рік перебував в Польщі, де в місті Бидгощ, на вимогу батька, вивчав виготовлення ковбас. Тут  він отримав дуже неприємні враження від скотобоєнь, після чого твердо вирішив цим не займатись. Огида до м’ясного бізнесу вилилася в те, що він став вегетаріанцем. Під час поїздки він знайомиться з європейською культурою і вивчає німецьку мову.

Повернувшись додому, Селінджер відвідував лекції в Урсинус-коледжі, в штаті Пенсільванія, а в 1939 році вступив до Колумбійського університету, де слухав курс лекцій по  історії.

У підсумку, Девід не закінчив жоден навчальний заклад і не проявив кар’єрних устремлінь. Цим він викликав невдоволення батька, з яким, в результаті, посварився назавжди.

Навесні 1942 року Джерома призвали до армії, де він закінчив офіцерсько-сержантську школу військ зв’язку. Після участі в відомій операції з висадки десантників в Нормандії, Селінджер, повернувшись додому, потрапив до лікарні з діагнозом «нервовий зрив».

Першою дружиною Селінджера стала німкеня Сільвія Уелтер, але шлюб виявився недовговічним – не проживши й року, пара розлучилася.

Другою дружиною письменника стала студентка Клер Дуглас, дочка арт-критика Роберта Ленгтон Дугласа. На той момент Клер було 16 років, а автору – 31 рік. Клер і Джером одружилися в 1955 році, в родині народилися дочка Маргарет і син Метью. За переконанням Маргарет, вона і її брат з’явилися на світ випадково. Дівчина вважала, що для Джей-Ді вони навряд чи були бажаними дітьми. Але письменник виявився хорошим батьком: часто грав з малюками і захоплював їх розповідями власного твору.

Проте, його постійно нестримно вабило до жінок. У 1966 році письменник розлучився з Клер, а незабаром її місце зайняла журналістка Джойс Мейнард, якій в той момент було 18 років.

Останньою дружиною Селінджера стала Колін, вона була на 50 років молодша за Селінджера.

Головні герої майже усіх творів Селінджера – діти до 17 років.

Проте, навряд чи його можна назвати «дитячим» письменником. У творчості автор піднімає тему протистояння підлітка і навколишнього світу.

«Я собі уявив, як маленькі дітлахи грають увечері у величезному полі, у житі. Тисячі малюків, і довкола – жодної людини, жодного дорослого, крім мене. А я стою на самому краю скелі, над прірвою, розумієш? І моя справа – ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву. Розумієш, вони грають і не бачать, куди біжать, а тут я звідкись вискакую й ловлю їх, щоб вони не зірвалися. Ось і вся моя робота. Стерегти дітей над прірвою в житі. Знаю, це дурниці, але це єдине, чого мені хочеться по-справжньому. Напевно, я дурень.»

Дебютне оповідання «Молоді люди» в 1940 році опублікував журнал «Сторі». Що стосується першої серйозної популярності, вона прийшла після публікації «Добре ловиться рибка-бананка», де описується день Симора Гласса і його дружини.

Через 11 років після публікації першого твору, 16 липня 1951 року, був надрукований єдиний роман «Над прірвою в житі», над яким автор працював 10 років.

Літературні критики того часу схвалили роман,він до сих пір не втрачає популярності. Проте, книгу заборонили в деяких країнах і штатах США через депресивності і лайливу ​​лексику.

До виходу роману в різних виданнях опубліковано 26 творів Джерома, в тому числі 7 з 9 новел. У 1953 році вони склали окремий збірник під назвою «Дев’ять оповідань». У 60-х роках виходять твори «Френні і Зуї» і «Вище крокви, теслі».

Автор важко переживав свою популярність після публікації «Над прірвою в житі». Джером не хотів спілкуватися з журналістами, вів самітницьке життя. Категоричною відмовою письменник відповів на спробу створення зібрання його листів. Він купив собі будинок на віддалі, біля лісу.

Але одне інтерв’ю Селінджер все-таки дав – учневі середньої школи для газети «Клермонт Дейлі Ігл». Коли письменник дізнався, що текст статті потрапив на першу смугу місцевої газети, він прийшов в лють. Саме після цього випадку ,відчуваючи себе зрадженим, Джером обгородив його парканом і повісив таблички «Стороннім вхід заборонено».

Селінджер заповів опублікувати його невидані твори в період з 2015 по 2020 роки. У їх числі знаходяться автобіографічні відомості про допити, проведені ним під час Другої світової війни.

Одного разу літературний критик Ян Гамільтон, явно не шукав легких шляхів, спробував написати біографію автора. Але Джером був так розлютований, що подав до суду на Гамільтона, щоб накласти заборону на використання листів, які не публікувалися раніше.

Його світогляд був дуже своєрідним. Письменник займався вивченням нетрадиційної медицини, індуїзму і буддизму.

У будинку Селінджера жили 3 «пронумеровані» кішки: Кітті-1, Кітті-2 і Кітті-3.

Джером Девід Селінджер помер природною смертю в своєму будинку на 92-му році життя.

Фільм «За прірвою в житі» розповідає про особистості і життя Селінджера.

Список літератури:

Сэлинджер, Д. Над пропастью во ржи / Дэвид Сэлинджер. – СПб.: Кристалл, 2003. – 192 с.

Сэлинджер, Д. Над пропастью во ржи. Повести. Рассказы / Дэвид Сэлинджер. – М.: Астрель, АСТ, КРПА Олимп, 2003. – 679 с.

Селінджер, Д.Д. Над прірвою у житі: повість / Д.Д. Селінжер. – К.: Котигорошко, 1993. – 192 с.

Сэлинджер, Д. Повести, рассказы / Дэвид Сэлинджер. – Ростов н/Д.: Феникс,1999. – 480 с.

Джерело: https://younglibzp.com.ua/dzherom-devid-selindzher-do-100-richchya-vid-dnya-narodzhennya-amerikanskogo-pismennika/