Всесвітній день читання вголос

У першу середу лютого проводиться Всесвітній день читання вголос. Це день, присвячений силі грамотності та тієї радості, яка виникає, коли ми розповідаємо вголос історії в сім'ї, класі і суспільстві. Свято започатковане некомерційною організацією LitWorld і спонсорується Scholastic. Ці лютневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Читання вголос розвиває швидкість мовлення. Це розширює словниковий запас. Гарне читання вголос потребує часу. Це не те, що можна квапити або втискати. Необхідно обговорювати, ділитися почуттями і робити прогнози. Процес покращує розуміння й активне слухання. Читання вголос знижує стрес і робить нас щасливими.

Запам'ятовування є найсильнішим під час безпосереднього читання вголос, що свідчить про те, що вплив відбувається не тільки від чуття слів, а й від їхнього вимовляння. Це пояснюється тим, що усне проголошення слова створює досвід, що запам'ятовується, - явище, яке дослідники називають "ефектом виробництва".

Дж.Лондон. "Жага до життя"

 Аудиокнига

А яку книгу зараз читаєш ти? Надішли, будь ласка, відеоролик з уривком із цієї книги у своєму читанні на ел.пошту: otvinovskaia@gmail.com 

 

29 січня минає 105-та річниця бою під Крутами. Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів, військових у нерівних умовах бою протистояли ворогу. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священиків; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього захисту.

Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ.

Ця битва стала легендарною та символізує патріотизм і самопожертву молоді в боротьбі за Українську Незалежність. Подвиг під Крутами — приклад для багатьох наступних поколінь. 

Так, під час повномасштабного вторгнення росії молоді люди стали одними з перших, хто взяв до рук зброю, щоб захистити майбутнє рідної країни. Вони вступали до лав ЗСУ, часто не маючи бойового досвіду. 

На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами. Запеклі бої тривали і в Мощуні, Ірпені, Макарові, де відважні українці, як і 105 років тому, протистояли і продовжують давати відсіч підступному ворогу скрізь, де ступила його нога. 

Молодь була і залишається однією з рушійних сил, що наближають перемогу України. Як на фронті, так і в тилу. 

Цінуємо подвиг кожного. Вшановуємо пам’ять героїв, загиблих під Крутами. Пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя в боротьбі за незалежну Україну. Шануємо наших захисників, хто сьогодні боронить Українську державу. 

Слава Героям! Слава Україні!

 

Сьогодні - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, повідомляє Укрінформ.

Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття цього документа.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

 

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 

105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.

А проголошення соборності УНР і ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання в одній державі українських земель, які до цього були розділені кордонами тогочасних імперій.

На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить і свою соборність.

Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.

Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.

Вікторина для старшокласників. Перевірте свої знання!

 

Цей день в історії, 16 січня: День Пам'яті кіборгів в Україні

Всеукраїнський день пам’яті кіборгів було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили Донецький аеропорт, повідомляє Укрінформ.

Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.

Скориставшись черговим "перемир'ям" росіяни замінували і підірвали опори останнього терміналу, знищивши його остаточно. За час оборони аеропорту десятки тонн градів, снарядів важкої артилерії і російських боєприпасів летіло на цей об'єкт майже кожен день. Як правило через голови мирних донеччан, адже терористи, за бажанням свого лідера, стояли за їх спинами. "Люди витримали — не витримав бетон", — так про цю подію розповідають українські захисники. 

За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.

У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.

У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами терміналу ДАП загинуло 58  кіборгів, тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких — посмертно.

За час оборони аеропорту, з травня 2014 року по січень 2015 року, в його захисті по ротації взяли участь понад 2,500 військових і добровольців, зазначає "Ділова мова".

 

 

Святкування Різдва в Україні: головні традиції та символи

Святий вечір і Коляда

Вечір 6 січня (за юліанським календарем) називається Святим Вечором або Святвечором. Ніч з 6 на 7 січня — Колядою.

Свята вечеря — центральна традиція Святого вечора. На вечерю готується 12 пісних страв (у деяких місцевостях України 17) за кількістю місяців. Головна з-поміж них — це «багата кутя» — відварена пшениця чи ячмінь із медом та іншими рослинними складниками. «Багата кутя» первісно мала магічне значення — засвідчити багатство господарства та слугувати символічною жертвою богові Велесу, щоб той дав наступного року щедрий врожай. Порядок подачі 12-и страв різниться в різних регіонах України, але кутя завжди перша в переліку. Традиційно вечеря відбувалася зі спільних мисок. Дві миски лишалися порожніми: для померлих і відсутніх членів родини.Свята вечеря розпочинається молитвою. На столі запалюють різдвяну свічку — пам'ять про душі предків. За святковий стіл засідає вся сім'я, у тому числі немовлята.

Святкування традиційно могли супроводжувати магічні дії язичницького походження, призначенням яких було залучити добробут у хату, завадити негараздам у наступному році та передбачити якою буде в ньому доля різних членів родини. Відомий звичай у переддень Різдва запрошувати на вечерю самотніх, бездомних людей.По вечері розпочинається колядування — величально-поздоровчі пісні з побажанням добробуту господарям і повідомленням про народження Христа.

Коляда первісно було язичницьким слов'янським святом на честь початку нового року. Вважалося, що цієї ночі духи предків роду, «діди», відвідують своїх живих родичів.З образом «дідів» пов'язаний такий різдвяний атрибут, як дідух — обжинковий сніп, який урочисто вносився до хати перед вечерею. Колядування зазвичай виконувалося хлопчиками та чоловіками, оскільки вони символізували «дідів», образ яких — це старі сиві чоловіки. В новіших традиціях дівчата й жінки також допускаються до колядування

Різдво Христове

Члени родини, що йшли на нічну церковну службу, зранку на Різдво вітали тих, які лишилися вдома, за чим слідувала спільна молитва та сніданок.

Вранці 7 січня діє особливе вітання «Христос народився!», на яке відповідають «Славімо його!». У цей день заведено ходити до церкви на святкову молитву, а також ходити в гості до родичів. Оскільки піст закінчується, з 7 січня дозволяється їсти м'ясні та інші ситні страви.

Колядники на Різдво носять з собою велику зірку, закріплену на палиці та покриту позолоченим папером. Вона символізує Вифлеємську зірку, що вказала на народження Ісуса Христа.Відвідуючи оселі,колядники просять дозволу заколядувати, а коли господарі погоджуються, співають колядки та розігрують жартівливі чценки, за які господарі дарують колядникам солодлщі або гроші.

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Аркас Микола Миколайович

(До 180-річчя з дня народження)

історик, письменник, фольклорист, композитор, громадсько-політичний діяч.
(1853 – 1909)

 Біографічна довідка
Аркас Микола Миколайович народився 7 січня 1853 р. у Миколаєві, в сім’ї адмірала, де й прожив усе своє життя. У 1870 р. закінчив приватну одеську гімназію, а в 1875 р. – Новоросійський університет. У 1875 – 1898 рр. служив у морському відомстві в Миколаєві.
Однією зі сфер культурно-просвітницької діяльності М. Аркаса був музичний фольклор. Він записав близько 400 народних пісень, романси “Я не можу тобі розказать про любов”, “Не співай нам тепер, бандуристе” та ін..
Народні пісні включив М. Аркас до опери “Катерина”, яку він написав у 1891 році. Це була перша українська опера за сюжетом Шевченківських творів. Лібрето до опери Аркас створив сам, розширивши сюжет “Катерини” Шевченка, ввівши нові персонажі.
Перу М. Аркаса належить ряд поетичних творів. Це ліричні вірші “Тихо у степу”, “Степ”, “Кажуть люди” та інші. Значним твором є його поема “На вбивство Шмідта”. М. Аркас був особисто знайомий із Петром Шмідтом.
Книга М. М. Аркаса “Історія України – Русі” – це перша історія нашої Батьківщини, видана в 1908 р. в Петербурзі українською мовою.
У рукописній спадщині М. М. Аркаса так і залишилася ненадрукованою поема “Гетьман Пилип Орлик”.
Дорогим і рідним дітищем М. М. Аркаса була громадська організація – миколаївська “Просвіта”. Товариство пропагувало українську мову і культуру, підносило національну свідомість українців через вечори, лекції, виставки, концерти.
Помер Микола Аркас раптово, 26 березня 1909 р. у розквіті сил, сповнений творчих задумів.

Основні твори

• Аркас, М. М. Історія України – Русі : історичний нарис / М. М. Аркас ; вступ. слово і комент. В. Г. Сарбея ; худож. оформ. С. А. Амоскіна, А. П. Перекрестова. – Одеса : Маяк, 1994. – 392 с.
• Аркас, М. М. Історія України – Русі : історичний нарис / М. М. Аркас ; вступ. слово і комент. В. Г. Сарбея ; худож. оформ. і ред. Є. В. Чурія. – Факс. відтворення вид. 1908 р. – Київ : Вища школа, 1990. – 456 с. : іл., карти, факс. – (Пам’ятки історичної думки України).

Твори в антологіях та навчальних виданнях

• Аркас, М. Гетьман Пилип Орлик : [поема] / М. Аркас // Живлюща сила Ємигії : літературна антологія Миколаївщини / гол. ред. В. І. Шуляр; уклад. І. Ю. Береза, П. М. Водяна, В. І. Марущак та ін. – Миколаїв: Іліон, 2014. – С. 24-26.
• Аркас, М. Гетьман Пилип Орлик : [поема] / М. Аркас // Література рідного краю. Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія / уклад. і заг. ред. Н. М. Огренич. – Миколаїв : Вид-во МОІППО, 2003. – Миколаїв, 2003. – С. 23-24.
• Аркас, М. На вбивство Шмідта : поема / М. Аркас // Живлюща сила Ємигії : літературна антологія Миколаївщини / гол. ред. В. І. Шуляр; уклад. І. Ю. Береза, П. М. Водяна, В. І. Марущак та ін. – Миколаїв: Іліон, 2014. – С. 22-23.
• Аркас, М. На вбивство Шмідта : поема / М. Аркас // Література рідного краю. Письменники Миколаївщини : посібник-хрестоматія / уклад. і заг. ред. Н. М. Огренич. – Миколаїв : Вид-во МОІППО, 2003. – Миколаїв, 2003. – С. 25.
•