Традиційно 21 лютого у світі відзначають Міжнародний День рідної мови. Це свято було запроваджено з метою сприяння мовній і культурній різноманітності.

Міжнародний День рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року.

Таким рішенням організація прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Дату святкування обрали на згадку про трагічні події, що сталися в Бангладеші 21 лютого 1952 року.

Тоді під час протестів загинули студенти, які вийшли на захист своєї рідної бенгальської мови, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. В Україні це свято почали відзначати у 2000 році.

До слова, рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада.

Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс - лісок - лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс.
Є іще й байрак!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль";
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

                                  *****

 

	Мова - це історія народу. Мова - це історія народу. В ній відбито все його життя: Наший склад і звичаЇ, і побут З давнини й до нашого життя. Довго ти пригнічувалась, мово, - Промайнув тернистий довгий шлях, Доки стала мовою народу, Що звучить з любов"ю на вустах. Мово моя рідна, материнська! Ти співуча, ніжна і близька. Хай же дух незгасний український У житті нас завжди зігріва. Процвітай же, мово калинова, І тобі не в"янути в віках: Мелодійна українська мова - Чарівний, навік коштовний скарб.                         *****
	Вивчайте любіть свою мову, Вивчайте любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці любові Не згасне священний вогонь, як вперше промовлене слово на мові народу свого. Як сонця безсмертного коло, що креслить у небі путі, любіть свою мову й ніколи її не забудьте в житті. Ми з нею відомі усюди, усе в ній, що треба нам, є, а хто свою мову забуде, той серце забуде своє. Вона, як зоря пурпурова, що сяє з небесних висот, і там, де звучить рідна мова, живе український народ. Народ наш, трудар наш і воїн, що тьму подолав у бою. І той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою. Ми з неї прокляті закови зірвали в Жовтневім бою. Любіть же, любіть свою мову, вкраїнськую мову свою!                      *****
	Мужай, прекрасна наша мово, Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов, Живи, народу віще слово, Над прахом царських корогов, Цвіти над нами веселково, Як мир, як щастя, як любов!                    *****
	Ой, яка чудова, Ой, яка чудова, світла і багата українська мова, мова мами й тата! Мова мами й тата, діда і бабусі. Знаю її добре, ще краще навчуся.                       *****
	Все в тобі з'єдналося, злилося - Все в тобі з'єдналося, злилося - Як і поміститися в одній! - Поклик із катами на двобій. Ти даєш поету дужі крила, Що підносить правду в вишину, Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину. І тобі рости й не в'януть зроду, Квітувать в поемах і віршах, Бо в тобі - великого народу Ніжна і замріяна душа.                        *****
	Прийшлось мені сьогодні зашарітись, З днем мови привітав мене колега. І я не знав куди очей подіти, Так ніби потемніло синє небо. Якщо ж не я і не мої колеги Про рідну мову пісню заспіваєм… Вона ж помре, а має вічно жити… Бо кожен день з її глибин черпаєм. Вітаю, мово! В тебе нині свято! Нехай тобі з пісень сплетуть віночок, Низький уклін і щирості багато, Від, люблячих тебе, твоїх синів і дочок!                          *****
	Привітання до дня рідної мови Рідна Україна - мова солов’їна, Золоте колосся, маки у житах. Край воріт - калина, верба, яворина, Храми і світлиці в барвах-рушниках. Рідна Україна - то душі краплина, Пісня журавлина у ранковий час. Рідна Україна - то земля єдина, Що сходив ногами босими Тарас. Рідна Україна - пара лебедина, Озеро бездонне і стрімка ріка, У саду хатина - біла сорочина, Стежечка-стежина в зелен-споришах. Рідна Україна - за столом родина, Яром-долиною стелиться туман. Батькова розмова - тиха, вечорова, Мамина молитва - вічний талісман.

 

В УКРАЇНІ - ДЕНЬ  НЕБЕСНОЇ  СОТНІ

20 лютого, в Україні вже увосьме відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.

105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні

17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Об’єднання українців 2014 року дало змогу відстояти свої права, свободи й цінності.

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду — сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк (21.02 2014)

МАЙДАН У КНИЖКАХ

 

Стрітення Господнє 2022: дата, історія, традиції та заборони свята

Стрітення Господнє – важливе християнське свято, яке символізує зустріч Бога з людством

Стрітення Господнє щорічно відзначається 15 лютого. Цей день відноситься до дводесятих свят - тих, які присвячені Христу і подіям з його життя. Назва свята перекладається як "зустріч", оскільки в цей день зустрічаються Старий і Новий заповіти. У народі 15 лютого пов'язують із зустріччю зими і весни.

Раніше ми складали докладний православний календар на лютий 2022, щоб ви не пропустили інші важливі дати.

Історія Стрітення Господнього

Історик і релігієзнавець Ігор Козловський розповідає, що 15 лютого відзначається зустріч Христа с людством. У цей день  Діва Марія і Йосиф прийшли з немовлям Ісусом в храм, щоб принести Богу подяку за первістка.

В храмі їх зустрів Симеон Богоприємець. Він уособлює людство, тому що він чекав пришестя Христа, і він вже згідно із переданням жив близько 300 років. Він бере немовля на руки та помирає. У немовляті Ісусі Симеон відразу визнав Месію. Праведний Симон вважається свідком Божественного походження Христа.

Традиції на Стрітення Господнє

За словами Ігоря Козловського, цей день для слов'ян символізував прихід весни. На Стрітення проводили ворожіння: виставляли на вулицю тарілку із зерном на ніч і чекали, якщо зранку на зерні буде роса, - буде врожай, якщо зерно буде сухе  – то буде поганий врожай.

Святили також воду і свічки. Свічки мали лікувальную силу. Їх використовували у різних обрядах, освячували дім. Святу воду використовують для зняття пристріту і лікування важко хворих. 

Сьогодні потрібно пробачити всі образи, повернути борги. Після свята займаються весняними справами - переганяють худобу, білять дерева, готуються до посіву. 

Щороку 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Пам'ятна дата встановлена Указом Президента нашої держави в 2004 році і приурочено до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року.

Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року. З 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч - громадяни України.

В Афганістані загинули 2572 наших співвітчизники.

. Саме тому, 15 лютого цього року приблизно о дев’ятій годині ранку розпочалась церемонія покладання квітів до пам’ятника воїнам-учасникам бойових дій в Афганістані у сквері поблизу виконкому Покровської райради міста Кривого Рогу.. До дійства долучилось приблизно 30 осіб, серед яких були представники міської та районної ради, воїни-афганці, родичі загиблих, а також небайдужі місцеві мешканці. Після покладання квітів загиблих криворіжців вшанували хвилиною мовчання.

Крім того, церемонію з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав провели й у Саксаганському районі. До пам’ятного знаку у сквері на площі 30-річчя Перемоги завітало близько 50 людей, серед яких були: голова виконкому Саксаганської райради Василь Старовойт та його заступники, голова спілки ветеранів Афганістану та воєнних конфліктів в інших країнах «Саланг» Василь Потапов, а також воїни-афганці, рідні полеглих бійців, небайдужі городяни.

Деяких мешканців нашого міста відзначили грамотами та подяками за активну громадську діяльність, розвиток ветеранського руху та з нагоди 33-ї річниці виведення військ з Афганістану. Зокрема, грамоту виконкому Криворізької міськради вручили члену спілки ветеранів Афганістану та воєнних конфліктів в інших країнах «Саланг», а подяку голови Саксаганської райради отримали також члени спілки «Саланг» Микола Рябко, Анатолій Сергіюк та Ігор Сушко. Окрім того, медаллю «За заслуги» ІІІ-го ступеня нагородили заступника голови спілки «Саланг» Віталія Шатрова, а медаллю «Відвага. Мужність. Честь» відзначили учасника бойових дій в Афганістані Костянтина Сінєгіна. Головному спеціалісту відділу у справах сім’я та молоді Світлані Волинкіній вручили подяку Української спілки ветеранів Афганістану Саксаганського району.

Після нагородження усі присутні вшанували хвилиною мовчання воїнів, які віддали свої життя у війні в Афганістані, та урочисто поклали квіти до пам’ятного знаку.

14 лютого у Центрально-Міському районі Кривого Рогу урочисто відкрили пам’ятник воїнам, що загинули в Афганістані.

Бібліотека запрошує всіх своїх користувачів ознайомитися з 
літературою про ці тяжкі роки нашої історії.

                             

.

 

Скільки ж прекрасних романів, оповідань та віршів присвячені цьому чарівному й неперевершеному почуттю — коханню. Воно надихало поетів та письменників ще з давніх часів. І сьогодні кохання — рушійна сила багатьох митців.

 Якщо ви шукаєте найліпші книги про кохання, ця книжкова поличка допоможе відшукати твори, які займуть гідне місце у вашому серці.

5 чудових ідей створення валентинок 

своїми руками

 

Україна в часи Голокосту. Історичні факти

Часи німецької окупації України у Другій світовій війні, коли відбувався Голокост на її території, є одні з найбільш досліджених істориками. Пропри це, в медійному просторі не обходиться без міфів і спекуляцій, у той час, як багато фактів, цифр та історій, які за ними стоять, залишаються невідомими широкому загалу, або ж вони вирвані з загального контексту. У цій статті, що базується на наукових публікаціях, зібрані дані, про які існує консенсус серед українських та закордонних науковців.

Через тиждень після підписання Угоди про ненапад між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною, відомої як пакт Молотова-Ріббентропа, почалася Друга світова війна. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а через два тижні, 17 вересня, зі сходу польський кордон перейшли радянські війська.

Угода, або Пакт Молотова-Ріббентропа підписана у Москві міністром МЗС Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом (в центрі) та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В'ячеславом Молотовим (ліворуч) у присутності члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), члена Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа Сталіна та посла Німеччини Вернера фон дер Шуленбурга.

З часів пізнього Середньовіччя значну кількість населення на цих землях становили євреї. Приєднавши частини територій Польщі та (через рік) Румунії, сталінський режим збільшив єврейське населення підрадянської України. На момент нападу Німеччини на СРСР Україна мала найбільше єврейське населення в Європі – 2,7 мільйона осіб.

Німецьке вторгнення до СРСР, що розпочалося 22 червня 1941 року, було настільки блискавичним, що до листопада вся підрадянська Україна потрапила під німецький і частково румунський та угорський контроль. Частину населення – 3,8 мільйона, серед них 900 тисяч євреїв, радянській владі вдалося евакуювати на схід.

За принципом расової диференціації, яким Німеччина керувалася від 1933 року, українців, як і решту слов’ян, було визнано «недолюдьми» (Untermenschen), які мали служити арійцям (Herrenvölker), а євреї, цигани/роми, хворі люди з психічними розладами, неповносправні мали бути винищені.

З перших днів окупації у десятках українських населених пунктів нацисти відбирали і розстрілювали єврейських чоловіків. Жінок і дітей зганяли до новостворених ґетто – кварталів на околиці міста, оточених колючим дротом. Вилучивши у євреїв усі цінності у вигляді податків, нацисти згодом знищували мешканців ґетто. Німецька адміністрація під страхом смерті заборонила годувати, переховувати і в будь-який інший спосіб допомагати євреям.

Маніпулюючи міфом про «жидокомуну», який пов’язував євреїв і комуністів та грав на релігійних та етнічних упередженнях місцевого населення, нацисти таврували євреїв як більшовицьких агентів, яких пов’язували з масовими сталінськими репресіями у 1930-х роках.

Хто знищував євреїв в Україні?

До винищення євреїв в Україні нацисти залучали свої сили – поліцію безпеки (SIPO) та охоронну поліцію (ОRPO), спеціальні винищувальні загони – айнзацгрупи (Einsatzgruppe), регулярні війська – Вермахт (Wehrmacht), а також українську допоміжну поліцію (Ukrainische Hifspolizei), яких набирали переважно з радянських військовополонених.

Одна з перших акцій масового розстрілу відбулася у Кам’янці-Подільському в серпні 1941 року, коли нацисти знищили 23 600 євреїв з числа місцевих жителів та доправлених сюди із Закарпаття угорських євреїв.

Такої ж тактики дотримувалася спочатку і румунська влада – євреїв Буковини і Бессарабії депортували на схід до смуги між Дністром та Південним Бугом, де вони, якщо не були розстріляні, то помирали від хвороб і холоду.

До січня 1942 року нацисти, часто за допомогою місцевих поліцейських підрозділів, зганяли і розстрілювали на околиці міст єврейських мешканців найбільших міст та навколишніх сіл.

• У Рівному розстріляли близько 17 000;
• у Вінниці – 15 000;
• у Хмільнику – 8 000;
• у Проскурові (Хмельницькому) – 7 000;
• в Острозі – 5 500.
• У Бердичеві мешканців ґетто спочатку морили голодом, а потім вивезли на аеродром і розстріляли, поки в місті відбувався організований німцями музичний фестиваль. Так загинуло 15 000 євреїв;
• У Луцьку в серпні розстріляли 14 700. На сході України картина винищення євреїв була схожою;
• У Сталіно (Донецьку) загинуло 20 000 євреїв;
• 12 000 знайшли свою смерть у Дробицькому Яру поблизу Харкова.
• 
  
• 
  
  
  
• Читаємо і пам'ятаємо : 6  книг  про  Голокост

 

В Україні День соборності

Сьогодні, 22 січня 2022 року, у 103 разів святкує проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Свято було офіційно засноване у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання УНР та ЗУНР для утворення єдиної (соборної) Української держави

2011 року День Соборності об'єднали з Днем Свободи, який раніше відзначався 22 листопада, під назвою День Соборності та Свободи України. Проте у 2014 році указом президента Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України.

22 січня також прийнято згадувати подію, що відбулася у 1918 році – прийняття IV Універсалу Української Центральної Ради, який проголосив повну незалежність УНР. Переговори між УНР та ЗУНР про об'єднання точилися з жовтня 1918 року. Акт було проголошено саме 22 січня 1919 року на урочистих зборах у Києві, на Софійській площі. Єдиним гербом об'єднаної держави став тризуб.

Проте об'єднання так і не було завершено – ЗУНР проіснувала до літа 1919 року, а через рік зникла з політичної карти та УНР, чиї території увійшли до складу СРСР та Польщі.

У День соборності в Україні головною традицією є побудова «живого ланцюга».

Сьогодні, 22 січня, президент Володимир Зеленський поклав квіти до пам’ятника видатному державному діячеві, Президенту УНР Михайлу Грушевському.

Ви маєте змогу використати запропоновану літературу до підготовки уроків, рефератів та заходів на задану тему. Ви зможете отримати цікаву та дещо невідому інформацію з нашої історії.

Кожне слово світить

Гранями рубіна,

Але сяє, наче сонце,

Слово Україна.

 

Хай Новий рік

       Загляне у віконце,

    Відчинить двері

 Щастя і добра,

  Щоб і в морози

         Тобі світило сонце,

Любов зоріла

        Від ласки і тепла.