ВИСТАВКА - ПОРТРЕТ

Топська Неллі. Неперевершена. Соломія Крушельницька : кн. іл. картинами укр. худож. – Київ : ТОВ «КТБ Альфа», 2020. – 63 с. : фотоіл., репрод., портр. 

Певна, читаючи цю чудову оповідь про життя Соломії Крушельницької, ти дізнаєшся багато цікавого про історію та культуру України та Європи, долі знаних письменників і музикантів, а також зрозумієш чимало важливого для себе особисто. Адже ця книжка найперше про складний непересічний характер, про пошуки молодою людиною свого місця в житті, про почуття й вибір, який кожний із нас робить самостійно.

                                                            

 

 

День партизанської слави в Україні: факти про українських партизанів

У День партизанської слави в Україні вшановують відважних патріотів, які боролися за нашу свободу.

День партизанської слави 2022 / фото tudoy-sudoy.od.ua

22 вересня щорічно в Україні відзначається День партизанської слави. Раніше в це свято згадували в основному партизанів Другої світової війни. Але з 2014 року і в 2022 році в багато партизан з'явилося серед наших сучасників. Ці хоробрі люди протистоять озброєним солдатам на тимчасово окупованих Росією територіях.

День партизанської слави - історія свята

День партизанської слави був заснований указом Леоніда Кучми в 2001 році "на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у Другій світовій війні". У цей день щорічно вітають партизанів і вручають їм нагороди.

Історія партизанського руху українців

Під час Другої світової війни на українських територіях в тилу нацистів діяло близько 200 тисяч партизанів. Серед військовослужбовців партизани були як в числі Червоної Армії, так і серед УПА. Вони звільняли з німецького полону своїх солдатів.

Радянська пропаганда часто замовчувала подвиги українських партизанів. Тим часом, повстанці завдавали великих втрат армії Гітлера, сприяли швидкому просуванню Радянської Армії та деокупації українських міст.

Факти про українських партизанів

• Під час Другої Світової українським партизанам іноді доводилося боротися не тільки з солдатами Третього рейху, а й з радянськими партизанами, які намагалися придушити українських повстанців. Радянські партизани шукали націоналістів серед українських.
• Партизани зробили великий внесок в українську культуру. Про партизанський рух складено чимало народних пісень.
• Головним центром формування партизанських загонів була Сумська область. Тут партизанам було зручно діяти через велику площу лісів.
• Партизани в основному займалися прихованими диверсіями і розвідкою, але іноді вступали у відкритий бій. 2 грудня 1941 року в Чернігівській області партизани розгромили німецький гарнізон з 100 солдатів.
• У 1943 році понад 17 тисяч українських радянських партизанів брали участь у битві за Дніпро. Завдяки їм вдалося обладнати багато переправ через річку.
• Після початку повномасштабної війни з Росією українські партизани показують дива відваги на окупованих територіях. Вони регулярно нагадують окупантам, що ті перебувають на українській землі. Наприклад, місті Токмак Запорізької області партизан підірвав себе разом з двома окупантами. 

• У бібліотеці організована книжкова поличка 

                                                 "Партизанськими стежками" 

•                          

 

День українського кіно

День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

День фізичної культури і спорту України

Традиційне святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94).

Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.

Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.

Визнана в світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей. Свято фізичної культури і спорту відзначається в Україні повсюду. Це і День тренера, і День спорту, і урочиста дата для всіх, хто цінує і шанує заняття спортом, одночасно.

Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.

В 2022 році День фізичної культури і спорту України припадає на 10 вересня.

               "Серфер душі". Дія картини розгортається навколо талановитої молодої дівчини на ім'я Бетані, яка з самого дитинства займалася серфінгом, мріючи стати професійною спортсменкою і перемагати на змаганнях. У віці 13-ти років вона стала жертвою нападу акули, в результаті чого залишилася без руки. Незважаючи на практично безвихідну ситуацію, вона не здавалася і продовжувала боротися. Подолавши довгий період реабілітації, дівчина змогла відновитися і знову займатися улюбленою справою, нітрохи не поступаючись своїм конкурентам. Рекомендую для перегляду!

Фільм Серфер душі

День борщу в Україні

10 вересня проводиться День борщу в Україні. Дата на 2022 рік. Відзначають у другу суботу вересня. 

У січні 2022 року Комітет Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити проект постанови №6361 про встановлення Дня українського борщу.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ   БЮЛЕТЕНЬ

Американський прозаїк О. Генрі (справжнє ім'я Вільям Сідні Портер) народився 11 вересня 1862 року в Гринсборо, штат Північна Кароліна, у родині лікаря. Покинувши школу, п'ятнадцятирічний Біллі Портер став за аптечний прилавок. Робота в оточенні мікстур від кашлю й порошків від бліх згубно вплинула на його й без того підірване здоров'я. У 1882 році Біллі вирушив до Техасу, два роки жив на ранчо, а потім влаштувався в Остині, працював бухгалтером у фірмі нерухомості, креслярем в земельному управлінні. Потім працював касиром і рахівником у банку. Вільям Портер брав активну участь у громадському житті Остіна, він був учасником драматичних гуртків, прекрасним співаком та музикантом. Він грав на гітарі та мандоліні. Він також стає членом гуртка Hill City Quartet, що займався співами. У Остіні Вільям познайомився з Атол Естес Роуч і невдовзі вони обвінчалися. Портер працює художником в Техаському Генеральному Офісі з 1887 року і отримує $100 щомісячної платні — займається переважно малюванням мап з геодезії та географії. Його зарплатня задовольняла потреби сім’ї, але він продовжував дописувати до різних газет та журналів, а в 1894 році і зовсім купив збанкрутілий тижневик The Rolling Stone, щоб зробити його «найкращим гумористичним виданням штату». З кар’єри банкіра у майбутнього прозаїка не склалося, адже його звинуватили у розтраті 1150 доларів. Проти Портера порушили кримінальну справу, і в лютому 1896 року він у паніці тікає до Нового Орлеана, а звідти — до Гондурасу. У цій країні доля звела Портера з приємним джентльменом — професійним бандитом-грабіжником Елом Дженнінгсом. Багато пізніше Дженнінгс, відклавши револьвера, взявся за перо й створив мемуари, в яких згадував цікаві епізоди латиноамериканських пригод. Друзі брали участь у місцевому гондураському путчі, потім втекли до Мексики. У Мексиці Портер отримує телеграму про суттєве погіршення здоров’я дружини. Він встиг з нею побачитися незадовго до смерті. Після похорону дружини його заарештували. У суді дали п’ять років каторги. У засланні Портер пробув три роки й три місяці. Звільнився достроково (за зразкову поведінку й хорошу роботу в тюремній аптеці) влітку 1901 року. У 1902 р. митця запросили працювати до нью-йоркського журналу. Він переїхав до великого міста, його ім’я стало відомим у всій країні. У 1904 р. 5 вийшов друком роман письменника «Королі й капуста», у 1906 р. — перша збірка новел «Чотири мільйони» Наприкінці 1903 року О. Генрі підписав контракт із нью-йоркською газетою "World" на щотижневу здачу короткого недільного оповідання — по сто доларів за один твір. Цей гонорар на той час був досить великий. Річний заробіток письменника дорівнював прибуткам популярних американських романістів. Без вихідних днів і відпусток Портер писав по 60 оповідань на рік, іноді одночасно працюючи відразу над кількома творами. На вершині письменницької кар’єри він заробляв стільки ж, скільки Марк Твен і багатющий англійський автор Редьярд Кіплінг. Але скажений темп роботи міг вбити й більш здорову людину, ніж О. Генрі, який не міг відмовити ще й іншим періодичним виданням. Протягом 1904 року О. Генрі надрукував шістдесят шість оповідань, за 1905 — шістдесят чотири. Останні тижні життя О.Генрі провів сам-один у злиденному готельному номері. Він хворів, уже не міг працювати. На сорок восьмому році життя в нью-йоркській лікарні він перейшов у інший світ, на відміну від своїх героїв, так і не діставши чудесної допомоги.

                                           КНИГИ О’ГЕНРІ

 

 8 вересня

Міжнародний день грамотності

Ви вважаєте себе грамотною людиною? Впевнені? Вміння читати - лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе, оточуючих вас людей, близьких і сім’ї - це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна.

Ви часто вмієте використовувати прочитане з користю?

Це просто - лише потрібно намагатися бути трохи більш уважним, трохи більш терплячим, по можливості не плутати «грішне» з «праведним» і обов’язково не спостерігати себе в очах своїх мудрецем, інакше ви можете так і не помітити користі тієї інформації, яка раптово з’явилася перед вами.

Чи страшно бути неграмотним? А що таке «грамотність»? Не виключено, що це - «ефективність» використання інформаційних даних, здатність постійно знаходити комунікаційні напрямки, творчий момент, мета якого - більш природне поліпшення якості життя.

Міжнародний день грамотності - один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141.

Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

Безліч дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним.

Як добре ви знаєте українську мову? Перевірте себе — тест

Які книжки читати підліткам?

 

Навчатись на відмінно
Бажаєм вам віднині.
Батькам своїм на радість,
На славу Україні!

Перший урок: "Ми українці" честь і слава незламним!"

 

День Незалежності у 2022 році українці зустрічають під час повномасштабної війни з російськими загарбниками, протистоячи військам окупантів, відстоюючи державу і свободу, захищаючи гідність, честь, життя і незалежність - свою так само як і своєї країни.

24 серпня громадяни України тепло вітають один одного в це свято-символ боротьби за волю і самовизначення.

Як Україна стала незалежною - історія

Після розпаду Радянського Союзу республіки, що були в його складі, почали проголошувати свою незалежність. Така доля торкнулася і України, тому 16 липня 1990 року Верховна Рада РРФСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Цього ж дня парламент ухвалив рішення, що День Незалежності України відзначатиметься 16 липня.

17 березня 1991 року було проведено референдум і республіканське опитування на тему того, чи згодні громадяни країни, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли 80% опитаних, тому 16 липня з'явився в переліку святкових днів в результаті відповідних змін до Кодексу законів про працю УРСР.

Через місяць після цього стався "Серпневий путч" - подія, який відомий жителям нашої країни, як спроба позбавити влади Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад. Внаслідок цих подій 24 серпня 1991 року був прийнятий "Акт проголошення незалежності України". Влада порахувала цю дію необхідною на тлі державного перевороту в СРСР. 

1 грудня 1991 року відбувся референдум, де українці підтримали проголошення незалежності. А 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування Дня Незалежності з 16 липня на 24 серпня. 

У бібліотеці організована виставка книг "Нездоланна і єдина будь навіки, Україно!"

Свободу й правду в Україні

Завжди вцінуєм як життя.

Можливо рік почався в тіні,

Проте не втратимо чуття:

Знайдемо сили, друзів стрінем,

Завзяття й щирість - живемо!

Бо наша спрага - справедливість,

Ми переможемо! З Днем Незалежності!

 

День Державного Прапора України

Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.

У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.

22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.

(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)