Гараздів різних побажаю. Нехай Господь оберігає, В усіх шляхах вас наставляє! Живіть багато та щасливо, У колі рідних, серцю милих. Здійсняйте кращі свої мрії Та майте віру та надію!
неділя, 18 грудня 2022 р.
День Святого Миколая - свято з особливим шармом
19 грудня – одна із найочікуваніших дат у році, день, перед яким усі дітлахи намагаються бути якомога чемнішими – свято Миколая.
За легендою, Святий Миколай був покровителем не тільки дітей, а й мандрівників. Православна гілка християнства це свято відзначає 19 грудня, а католицька трохи раніше – 6 грудня (католики всі свята з постійними датами святкують на 13 днів раніше, враховуючи різницю між юліанським і григоріанським календарем).
Хто він – загадковий охоронець вогнища святкового настрою
Мало кому відомо, що в цьому святі прихована історія життя людини, яка жила у другій половині третього сторіччя. Він прославився своєю добротою, чуйністю і допомогою нужденним.
Миколай, за переказами, був народжений в місті Патари, в Лікії. Його батьки були правовірними людьми. Хлопчик з ранніх років виділявся серед інших особливою любов'ю і чуйністю, співчуттям до оточуючих, завжди допомагав бідним, роздавав убогим монети, залишаючи у своїх руках тільки необхідне. За добродушність і милосердя Миколая отримав велику подяку і шану від людей і був піднесений до рангу святих.
За легендами, опису Санта Клауса і Святого Миколая в багато чому збігаються. Можливо, не випадково обидва ці персонажа приносять подарунки на Католицьке Різдво і День Святого Миколая, які знаходяться в короткому часовому інтервалі. Адже чудеса іноді не вимагають обґрунтувань, у них просто потрібно вірити.
Де подорожував сам чудотворець
В оповідях про святителя Миколая говориться, що він відвідав Єрусалим, а також побував у всіх святих куточках планети, поклоняючись і промовляючи молитви. Укінці свого шляху, прийшовши в старовинне місто Палестину і подякував Богові.
Помер Святий Микола набагато пізніше і залишив після себе прекрасні спогади і велику вдячність всіх тих, кому він допоміг.
Традиції і прикмети свята
• Батьки в ніч напередодні торжества кладуть презенти в дитячі шкарпеточки або взуття. Найчастіше це солодощі, цукерки, шоколад. Кажуть, що подарунки отримують добрі та слухняні дітки, а тим, хто погано поводився, покладаються лише камені або різочку (прутик). Проте маленькі хлопчики і дівчатка в очікуванні чарівного свята і подарунків не вередують і поводяться гідно, намагаючись сподобається Святому Миколаю.
• Існує також загадкове повір'я: якщо в переддень чарівного свята загадати заповітне бажання, то Святий Миколай його обов'язково виконає. Діти, які вже вміють писати, в листах просять покровителя виконати свої мрії. Саме доброта і віра в чудо здатна зберігати все найдорожче в людських серцях.
• Вважається, що свято Миколая – останній день у році, коли можна розрахуватися з боргами. Сам він – Божий угодник – мав багатства, але завжди ділився з нужденними.
• Традиційно Святий Миколай є головним заступником рибалок і моряків, вони згадують його під час плавань, просять щедрого улову і гарної погоди.
З ким приходить святий Миколай?
Усі ми знаємо саме цієї ночі як усі поснуть, миттю прилетить на золотих санях Миколай – із білою бородою, в теплому кожусі, а головне – з великим мішком подарунків.
Та не все так просто. Разом з Миколаєм приходило ще 2 ангели і 2 чортики – і от саме вони розповідали Чудотворцю, якого саме подарунка заслужила ця дитина.
Але і дорослі й діти завжди вірять у перемогу святого Миколая Чудотворця, де завжди перемагає добро і кожна дитина (велика чи маленька) отримає свій довгоочікуваний подарунок. Це очікуване дітворою свято вчить милосердю, щедрості і любові до оточуючих людей. Чудесну традицію передають з покоління в покоління, а вона прищеплює головні цінності нашим дітям.
У цей гарний день щиро вітаємо усіх із Днем Святого Миколая! Нехай Чудотворець принесе у ваші домівки мир, добро, радість, розуміння і солодкі подарунки!
субота, 17 грудня 2022 р.
ЗИМОВА КРУГОВЕРТЬ
Зимові свята. Добрі традиції
вівторок, 13 грудня 2022 р.
Аварія, що сталася в квітні 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства.
14 грудня 1986 року на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим енергоблоком. Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.Тож щороку саме цього дня ми вшановуємо відважних ліквідаторів, хто, на щастя, поруч з нами, і вклоняємося пам’яті тих, хто пішов за межу вічності.
За минулі роки, ми пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха.
Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир та спокій.
субота, 10 грудня 2022 р.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ "МОЛОДЬ І ПРАВО"
четвер, 8 грудня 2022 р.
Мистецький грудень з Миколою Кулішем
(130 років з дня народження)
Микола Гурович Куліш — український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, газетяр і редактор, діяч української освіти, педагог. Жертва сталінського терору.
М. Куліш належить до митців «розстріляного відродження».
Народився 6 грудня 1892р. у с. Чаплинці на Херсонщині у родині батрака-селянина. Рано втратив батьків.
З 1905 році – навчався в Олешківському міському училищі та в чоловічій гімназії. Художній і літературний хист почав виявлятися у майбутнього письменника під час навчання у 5-му класі приватної школи.
Закохався у Антоніну Невель та згодом одружився на ній.
1913р. — написав першу п’єсу «На рыбной ловле».
Навчався у Новоросійському університеті, але був мобілізований до царської армії.
У 1915р. тяжко поранено під Смоленськом.
У 1918р. організував «Просвіту» в Олешках і почав писати роман «Трохим Леміш».
З 1918 р.— голова міськвиконкому Олешок, голова місцевої ради, організатор «Першого Українського Дніпровського полку» в Херсоні.
1922-1925 рр.— інспектор Наросвіти (організовував українські школи, забезпечував їх кадрами, склав український буквар «Первинка»).
Стає відомим завдяки постановці драми «97» Г. Юрою на сцені Харківського театру.
1925 р.— переведений до Харкова як шкільний інспектор Наркомосвіти УРСР. Поринає у літературну творчість. Митець всіляко прагнув переїхати до Харкова, оскільки саме там він дістав би можливість зосередитись на літературній праці.
Спочатку член «Гарту», потім стає президентом ВАПЛІТЕ у 1926 році.
Редагує журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок».
Член «Політфронту» та очолює УТОДІК (Українське товариство драматургів і композиторів).
У літературній дискусії поділяє позицію Хвильового.
1929 р.— комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й невдовзі охрещено «фашистською».
1933 р.— тяжка утрата — смерть Миколи Хвильового. Переслідування, цькування, заборона п’єси «Маклена Граса».
1934р. — зарештований і засуджений до 10 років ув’язнення на Соловках, хоча і був тяжко хворий туберкульозом.
3 листопада 1937 року — за постановою особливої трійки НКВС розстріляний в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія.
Твори:
– 1913р. перша п’єса «На рыбной ловле»
– 1918р. роман «Трохим Леміш»
– 1924р. драма «97»
– 1925р. перша комедія «Отак загинув Гуска»
– 1927р. п’єса «Народний Малахій»
– 1928р. комедія «Мина Мазайло»
– 1929р. драма «Патетична соната»
– 1932р. драма «Маклена Граса»
Микола Куліш товаришував з Миколою Хвильовим та Лесем Курбасом.
Дискутуючи довкола питання про шляхи розвитку національної культури, М. Куліш підтримував М. Хвильового.
Більшість п’єс Миколи Куліша були поставлені в театрі “Березіль”
