Сьогодні у християн, що святкують Різдво за Григоріанським календарем – Святвечір або Надвечір’я Різдва Христового.

Святвечір - завершальний день Різдвяного посту. За традицією, піст завершується з появою на небі першої вечірньої зорі, після чого відбуваються урочисті різдвяні богослужіння.

Зокрема, Різдво Христове в католицькій церкві відзначається трьома богослужіннями: опівночі, на світанку й удень, що символізує Різдво Христове в лоні Батька, во чреві Богоматері та в душі віруючого.

У перші століття нашої ери не існувало точної дати святкування Різдва Христового. Одні віруючі виступали за 20 травня (Климент Олександрійський), інші – за 25 березня, 17 листопада тощо. Східні християни відзначали Різдво переважно на Богоявлення - 6 січня.

У 336 році, за часів імператора Костянтина Великого, відбулось перше задокументоване святкування Різдва саме 25 грудня. Офіційно ця дата була затверджена на Третьому Вселенському соборі, що проходив в місті Ефес у 431 році. Згодом святкування Різдва зі східної частини Римської імперії почало поширюватись на північ і захід Європи, доповнюючись різними традиціями. Так, у Середні віки (приблизно з 1223 року) виник звичай встановлювати для поклоніння віруючих різдвяні вертепи - ясла з фігурками Дитяти Ісуса, Марії, Йосипа, пастухів, Трьох царів (волхвів) у церквах та власних будинках.

Варто нагадати, дата святкування Різдва у всіх християн однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні переважно за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.

 

 

 

 

 

   Я маю право жити на землі,

Творити, дихати, учитись,

Примножувать багатства всі її,

Своєю Україною гордитись.

Л. Українка 

 

   Сьогодні учні 6 (10)-А класу взяли участь у правовому  турнірі. Вони показали  знання норм Конституції України та законодавчих актів у сфері захисту прав дітей. Під час турніру гімназисти встановлювали асоціації з поняттями "дитина", "родина", "дім","освіта" тощо; аналізували юридичні ситуації; знаходили зв'язок між правами та відповідальністю людини. 

      Ведучою заходу була вчитель  правознавства  Іващенко Г.Г. Бібліотекар Отвіновська З.Є. провела бібліографічний огляд книг з тематики правового турніру.           Підсумки заходу підвела педагог-оганізатор О. М. Поправко. Присутніх зацікавила книжкова виставка "Людина.Право.Суспільство".

 

 

 

 28 листопада, субота 

День пам’яті жертв голодомору

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.

Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".

Зараз День пам’яті жертв голодомору щорічно відзначається в четверту суботу листопада.

В 2020 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 28 листопада.

Бібліотека запрошує всіх користувачів до перегляду віртуальної виставки книг "Скорботна свічка памяті  святої"

 

                                      

16 листопада – 

Міжнародний день толерантності

Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили

Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповіданн, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так звана «матеріальна» умова для формування реальної толерантності в суспільстві. Сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, Україна та її суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя.

Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути «такими як всі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів ООН.

5 дитячих книжок, які вчать бути терпимими