26 червня  – День кримськотатарського прапора

Це неофіційне свято, що відзначається за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу з 2010 року, символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення.

Прапор кримських татар є національною символікою. Це полотно небесного (блакитного) кольору, у лівому верхньому куті із золотим знаком влади – тамгою. Колір  позначає чисте небо, мир, а однотонне тло – єдність народу. 

Кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму і Української держави загалом, оскільки сформувався на території, яка сьогодні перебуває у міжнародно визнаних кордонах України, і не має державності поза її межами. 

Тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв (Ґіреїв) і національний герб кримськотатарського народу у ХХ і ХХІ століттях. У часи Кримського ханства зображувався на печатках та монетах. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував тарак-тамгу. 

Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор) – національний прапор кримськотатарського народу.  Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. А також є одним із символів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства.

Кримське ханство з’явилося на карті Східної Європи у 1441 році, виокремившись із Золотої Орди і ставши її спадкоємцем. Згодом стало васалом Османської імперії, на початку ХVІ століття наростило силу та почало здійснювати масштабні воєнні кампанії. Воєнні підрозділи мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором. Показово, що таких прапорів блакитного кольору майже не зустрічається. Можливо тому, що цей колір вважався священним і не призначався для війни.

Кримські татари втратили державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. Як і на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії та самовизначення. Кримськотатарські суспільно-політичні сили та органи національного самоврядування почали використовувати блакитний прапор як національний. У грудні 1917 року перший  Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив під блакитним стягом. Хоча в цей час у національній конституції– Кримськотатарських основних законах  (ухвалені 26 грудня 1917 р.) – його статус формально визначено не було. «У ханському палаці, в урочистій обстановці 9 грудня 1917 року відбулося відкриття національних установчих зборів, – зазначає дослідник Андрій Іванець у книзі «Перший Курултай», – Кримськотатарські солдати та учні медресе і мектебів утворили живий ланцюг, за яким стояв кількатисячний натовп, очікуючи прибуття делегатів. Над входом у палац майоріли блакитний і червоний прапори». 
На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом визнавали зображення тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка. Це перше документальне свідчення про статус національного герба і прапора кримських татар у їхньому сучасному вигляді.

Після встановлення комуністичного режиму в Криму національний прапор вимушено перестали використовувати на публічних заходах.

Другий Курултай кримськотатарського народу, який проходив у Сімферополі,  30 червня 1991 року ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою відновив блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті в якості національного прапора. Його пропорції у  співвідношенні ширини до довжини складають 1:2. 

Нині цей стяг є символом боротьби за права корінного народу Криму, символом звільнення півострова від російської окупації та одним із символів відновлення територіальної цілісності України.

Використана література:

Іванець А. Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917 – 1918 рр.).  – К., 2018. – 160 с.
Кримськотатарський національний рух у 1917 – 1920 р. за архівами комуністичних спецслужб / авт. і упор. А. Іванець, упор. А. Когут. – К., 2019. – 448 с.
Наш Крим: неросійські історії українського півострова. – К., 2016.– 315 с. 
 ДЖЕРЕЛО: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/cherven/26/den-krymskotatarskogo-prapora

 

22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. 💔 Щороку в цей день ми згадуємо про страшну війну, яка забрала життя мільйонів українців. Зіткнення двох диктаторських режимів призвело до таких втрат у Другій світовій війні, що, здавалося, світ мав би назавжди змінитись.

До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні бібліотека ліцею пропонє до уваги користувачів список літератури «Пам’ять про подвиг».

Список літератури 

Бабин Яр. Історія і пам’ять / ред.: В. Гриневич, П.-Р. Магочій ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр дослідж. історії та культури східноєвропейського єврейства. – Вид. 2-ге. – Київ : Дух і Літера, 2017. – 352 с.

Бабин Яр: пам’ять на тлі історії : альб.-кат. мультимедійної вист. до 75-річчя трагедії / упоряд. В. Нахманович ; Музей історії м. Києва, Укр. ін-т нац. пам’яті, «Українсько-єврейська зустріч», Громад. ком. для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру. – Київ : Laurus, 2017. – 252 с.

Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум’ї війни. Україна та українці у Другій світовій / ред. Я. Примаченко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 352 с.

Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939–1945 / ред.: О. Зінченко, В. В’ятрович, М. Майоров ; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 272 с.

В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять / упоряд.: Р. Берндл, М. Кальтенбруннер, Т. Пастушенко ; НАН України, Ін-т історії України [та ін.]. – Київ : Фенікс, 2020. – 376 с.

Друга світова. Непридумані історії: (не) наша, жива, інша / уклад. В. Кіпіані. – Харків : Віват, 2018. – 304 с.

Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі : матеріали Міжнар. наук. конф. пам’яті Митрополита Андрея Шептицького, 30 листоп. – 1 груд. 2015 р., м. Київ. – Київ : Дух і Літера, 2016. – 448 с.

Єкельчик, С. Український досвід Другої світової війни / С. Єкельчик ; пер. з англ.: О. Камишникова, А. Кравець, Л. Кульчинської. – Київ : Медуза, 2020. – 270 с.

Ковба, Ж. Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв’язання єврейського питання» / Ж. Ковба. – Вид. 4-те, випр. і допов. – Київ : Дух і Літера, 2019. – 296 с.

Кувалек, Р. Табір смерті у Белжеці / Р. Кувалек ; пер. з пол. О. Колесник. – Київ : [б. в.], 2018. – 304 с.

Савчин, М. Тисяча доріг: спогади жінки учасниці підпільно-визвольної боротьби під час і після Другої світової війни / М. Савчин. – Вид. 2-ге. – Київ : Смолоскип, 2017. – 544 с.

Смерека, В. В німецькій неволі: спомин-щоденник 1942–1944 / В. Смерека. – Ужгород : Патент, 1998. – 276 с.

Стяжкіна, О. Рокада: чотири нариси з історії Другої світової / О. Стяжкіна ; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Київ : Дух і Літера, 2020. – 272 с.

Тріумф людини. Українці в нацистських і радянських концтаборах / ред. В. В’ятровича ; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Львів : Папуга, 2019. – 200 с. : фот.

Україна у Великій війні, 1939–1945 / упоряд.: Л. Герасименко, В. Расевич. – Київ : ЕММА, 2014. – 269 с.

Україна у Другій світовій війні : до 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні / Укр. ін-т нац. пам'яті. – Київ : [б. в.], 2015. – 27 c. : іл.

Україна і український народ у Другій світовій війні. Дискусії. Вип. 1 / упоряд.: Л. Герасименко, Р. Пилявець ; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Київ : Вид-во ім. О. Теліги, 2009. – 56 с.

Україна і український народ у Другій світовій війні. Дискусії. Вип. 2 / упоряд.: Л. Герасименко, Р. Пилявець ; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Київ : Вид-во ім. О. Теліги, 2009. – 84 с.

Україна і український народ у Другій світовій війні. Дискусії. Вип. 3 / упоряд.: Л. Герасименко, Р. Пилявець ; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Київ : Вид-во ім. О. Теліги, 2009. – 84 с.

Україна і український народ у Другій світовій війні. Дискусії. Вип. 4 / упоряд.: Л. Герасименко, Р. Пилявець ; Укр. ін-т нац. пам’яті. – Ніжин ; Київ : Лисенко М. М., 2010. – 95 с.

Явожно. Спогади в’язнів польського концентраційного табору / упоряд.: Б. Гук, М. Іваник. – Перемишль ; Торонто ; Львів : Львів. політехніка, 2007. – 368 с.

Джерело:https://library.vn.ua/news-and-events/novini/cherven-2022-news/pamyat-pro-podvig

 

20 червня весь світ відзначає Всесвітній день біженців, день, коли ми повинні звернути свою увагу на мільйони людей, які були змушені покинути свої будинки через війни, конфлікти та переслідування.

Ініціатива створення Всесвітнього дня біженців належить Організації Об’єднаних Націй. Це свято було офіційно проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Воно покликане привернути увагу світової спільноти до проблеми біженців на нашій планеті. Свято щорічно відзначається 20 червня, і ця дата є незмінною. Цього року він відзначається з болем у серці, адже мільйони українських жінок з дітьми змушені були покинути свої домівки через жорстоку війну.

 День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України — державний пам'ятний день в Україні, що відзначається щороку 4 червня та був запроваджений для ушанування пам'яті дітей, що загинули внаслідок російсько-української війни з 2014 року рішенням Верховної Ради ..