10 січня 2026, 16:00

 

 

У бібліотеці ліцею ви можете переглянути книжкову поличку 
"ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ" 

 

У бібліотеці організована книжкова поличка

 "Правові знання кожному!"

Запрошуємо всіх ліцеїстів до перегляду!

 

 

У бібліотеці можна ознайоимитися з книжковою поличкою
"КОЖЕН З НАС ЧУДЕС ЧЕКАЄ В ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ "

 

 

У бібліотеці ліцею Ви можете ознайомитися з літературою про ці тяжкі часи нашої країни переглянувши книжкову поличку "ТРАГЕДІЯ УКРАЇНИ - ГОЛОДОМОР"

 

    

У бібліотеці ліцею створена книжкова поличка
 "УКРАЇНА ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ !

 

 

 

 

Українські письменники-ювіляри – це не лише постаті минулого, а й творці сучасності, чий вплив відчувається й сьогодні. Їхні твори розкривають перед нами багатогранність людського досвіду, змушують замислитися над суттю життя, історії та культури. Від класиків, чиї імена вже стали символами, до тих, чия творчість знову отримує заслужене визнання – кожен із них має особливе місце в літературному пантеоні України.

Згадаємо разом тих, хто своєю творчістю збагачує нашу культуру, надихає нові покоління та підтримує безперервність української літературної традиції.

 ТВОРЧИЙ ЗВІТ ПРО МІСЯЧНИК ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК
У КРИВОРІЗЬКОМУ ЛІЦЕЇ "КРЕДО"

31 ЖОВТНЯ  ДЕНЬ  ХЕЛЛОВІНА!

В Україні сучасний Хелловін часто називають Велесовою ніччю, хоча існують і інші назви, як-от Страшвечір, Діди або Нечистень. Велесова ніч відзначається в ніч з 31 жовтня на 1 листопада і пов'язана з давніми слов'янськими дохристиянськими традиціями

 

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у багатьох людей з’явилося бажання розмовляти українською мовою. Дивлячись на агресію, яку проявляє окупант, у більшості з нас почав змінюватися світогляд. Ми по-іншому почали дивитися на повсякденність – змінилися цінності та переконання. У статті зібрані корисні поради, як навчитися розмовляти українською мовою.

Розмовляти українською мовою – корисні поради

Перехід на спілкування рідною мовою потребує не лише мотивації, а й певних зусиль та старань. Для цього радимо дотримуватися таких рекомендацій:

• змінити мовне середовище: переглядати фільми, читати книги, слухати музику українською мовою;

• не соромитися допущених помилок: потрібно терпимо ставитися до критики з боку україномовного населення, адже ми тільки вчимося розмовляти українською;

• озвучувати власні дії рідною мовою: наприклад, «Зараз буду мити посуд у теплій воді»;

• читати літературу вголос: це забезпечить «мовним м’язам» кращу прокачку;

• переходити на спілкування українською різко та без сумнівів: такий перехід швидше активує мовні коди в мозку;

• скористатися послугами репетиторів: вони точно знають, як правильно розмовляти на українській мові;

• завести власний словник-записник: у ньому слід записувати цікаві українські слова;

• поділитися досягненнями в опануванні рідною мовою у соціальних мережах: це допоможе заручитися підтримкою однодумців та підвищить впевненість у власних силах.

Слід пам’ятати, що ми говоримо українською правильно, якщо перебороли всі страхи та сумніви. У ході навчання можна заглибитися в унікальну культуру, дізнатися багато нового з історії України, одержати нові навички та зануритися у духовну спадщину власної Батьківщини.

Тим, хто прагне перейти на українську мову, буде корисним почитати книжку «Говорити легко та невимушено». У ній описані прості техніки для ефективної комунікації. Ця книга допоможе опанувати такі навички:

• легкий початок бесіди та елегантний «вихід» з неї;

• цікава підтримка бесіди одночасно з кількома співрозмовниками;

• приваблива вимова української термінології;

• підвищення комунікабельності та поява нових знайомств.

Той, хто вміє красиво розмовляти рідною мовою, швидше прийде до успіху, адже в житті все починається зі слова. Важливо вміти невимушено та легко розмовляти українською, щоб співрозмовникові було цікаво вас слухати

Джерело:https://sens.in.ua/yak-pochaty-hovoryty-ukrainskoiu/

АНТИСУРЖИК. Частина 2

Кривий Ріг є містом, яке не тільки має промислові перлини, але й літературні. Літературна творчість представляє собою відображення культурності Криворіжжя. Не кожен криворіжець знає про тих, хто сьогодні створює літературну історію Кривого Рогу. Саме тому маємо на меті ознайомити вас із цими людьми.

Запрошую передивитися презентацію 

"Магія рідного слова"

 

Українські письменники-ювіляри – це не лише постаті минулого, а й творці сучасності, чий вплив відчувається й сьогодні. Їхні твори розкривають перед нами багатогранність людського досвіду, змушують замислитися над суттю життя, історії та культури. Від класиків, чиї імена вже стали символами, до тих, чия творчість знову отримує заслужене визнання – кожен із них має особливе місце в літературному пантеоні України.

Бібліотека пропонує всім користувачам переглянути тематичний огляд літератури на тему: "Письменники-ювіляри. Жовтень, 2025". Ви познайомитесь з життям і творчістю  Володимира Юхимовича Свідзинського (1885–1941), українського поета, перекладача; 

-     Бориса Ілліча Олійника (1935–2017), українського поета, журналіста; 

С   Софії Віталіївни Тобілевич, української акторки, письменниці, перекладачки

 Приємного перегляду!

Всесвітній день хліба (World Bread Day)
відзначається щорічно 16 жовтня. 

Завітайте у музей ХЛІБА!

 

Запрошуємо всіх бажаючих відповісти на запитання вікторини
"Зможеш назвати українською?"

Антисуржик. Частина 1.

Перевір себе!

 

Бібліотечно-бібліографічний урок                          «Загальні вимоги та правила складання                             бібліографічного опису»

 

 «Як українці українською заговорили» | Освітній фільм

 

 

«Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО в 1994 році. Нагадаємо, що Всесвітній день вчителя святкують 5 жовтня. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 року відзначається в першу неділю жовтня »- інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.

Свято «День вчителя» в жовтні відзначають: в Узбекистані - 1 жовтня; в Пакистані спільно зі Світовим святом; на Шрі-Ланці - 6 жовтня; в Лаосі, Білорусі, Киргизстані, Латвії, Україні відзначається в першу неділю жовтня; Національний день освіти - свято Польщі відзначається 14 жовтня; День вчителя в Бразилії відзначається 15 жовтня; в Чилі відзначається 16 жовтня; в Австралії відзначають в останню п’ятницю в жовтні. Це далеко не повний список. Професійне свято вчителів поважають в усьому світі і кожній культурі. Наприклад, це свято вересня в Індії, Сінгапурі, Гонконзі і КНР, в Аргентині, в Гондурасі, в Брунеї, на Тайвані.

«День вчителя - свято, яке залишається з нами назавжди» - затверджує урядовий портал.

Зі святом Вас, шановні працівники освіти!

В 2025 році Український День працівників освіти  припадає на 5 жовтня.

Джерело:https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=236&year=2025

 

Бібліотека ліцею презентує книжкову поличку 

"Ішли у бій -ввійшли в безсмертя"

 Бібліотека пропонує всім користувачам переглянути тематично-бібліографічний огляд літератури на тему: "Письменники-ювіляри.Вересень,2025". Ви познайомитесь з життям і творчістю Оксани Забужко, Дари Корній та Івана Карпенка - Карого.  Приємного перегляду!

 

18 вересня проводиться Міжнародний день читання електронних книг

Міжнародний день читання електронних книг — це свято, яке започатковано у 2014 році за ініціативою компанії OverDrive, одного з лідерів у дистрибуції електронних книг. Відзначаючи цей день, шанувальники електронної літератури наголошують на зручності та перевагах нового формату, що змінив спосіб споживання книг у світі.

Ключова перевага електронних книг — зручність. Всі частини серії книг можуть бути об'єднані в один файл, а функція пошуку дозволяє легко знаходити потрібні фрагменти тексту. Це особливо цінно для великих циклів літератури, де читачі можуть переглядати тисячі сторінок без потреби носити з собою важкі томи.

Цікаві факти:

1. Найдокладніша електронна книга у світі — "Коментар Макартура до Нового Завіту". Це справжній гігант, що має 13 080 друкованих сторінок і займає 37 МБ пам'яті. Вона демонструє, як великі бібліотеки можуть бути компактно збережені в електронному вигляді.

2. Історія електронних книг розпочалася ще 4 липня 1971 року, коли Майкл С. Харт, студент Університету Іллінойсу, створив першу електронну книгу — Декларацію незалежності США. Цей історичний документ був поширений серед користувачів комп'ютерної мережі університету. Це можна вважати першою ластівкою революції в літературі.

3. Відзначаючи Міжнародний день читання електронних книг, не можна забувати про сучасні можливості для читачів. Наприклад, інноваційні платформи, як Kindle чи Google Books, дозволяють мільйонам людей по всьому світу мати доступ до бібліотек з тисячами книг без обмежень по місцю і часу. А завдяки підтримці мультимедіа, деякі електронні книги навіть включають інтерактивні елементи — від відео до інтеграції з соціальними мережами!

4. Цифрові бібліотеки продовжують рости: одним із прикладів є проект Project Gutenberg, що надає доступ до понад 60 000 безкоштовних електронних книг. Це не тільки класична література, а й рідкісні твори, що можуть зацікавити дослідників та любителів старовини.

Ключові моменти:

• Міжнародний день читання електронних книг святкується з 2014 року.
• Основна перевага — це зручність, можливість об'єднувати серії книг і швидко шукати потрібну інформацію.
• "Коментар Макартура до Нового Завіту" є найдовшою електронною книгою в світі.
• Перша електронна книга, Декларація незалежності США, була створена ще у 1971 році.
• Цифрові технології дозволяють сьогодні мільйонам людей доступ до книг будь-де і будь-коли.
• Джерело:https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&event=94199
• Електронні бібліотеки України надають доступ до величезної кількості україномовної літератури, від класики до сучасності, наукових видань, а також до оцифованих фондів історико-культурної спадщини. До найпопулярніших ресурсів належать Чтиво (www.chtyvo.org.ua), що пропонує вільний доступ до україномовної літератури, УкрЛіб (www.ukrlib.com.ua), де розміщені українські книжки та навчальні матеріали, а також ресурси, пов'язані з історичною спадщиною та науковими виданнями, як-от Електронна бібліотека «Культура України» та наукові бібліотеки НАН України

 День фізичної культури і спорту

Традиційне святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94).

Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.

Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.

Визнана в світі і українська школа художньої гімнастики. Зірками цього виду спорту свого часу були Ірина Дерюгіна і Лариса Латиніна, яка завоювала 18 олімпійських медалей (9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові) - це найбільше досягнення в історії олімпіад. Всього українськими спортсменами було завойовано більше чотирьохсот олімпійських медалей. Свято фізичної культури і спорту відзначається в Україні повсюду. Це і День тренера, і День спорту, і урочиста дата для всіх, хто цінує і шанує заняття спортом, одночасно.

Сьогодні на спортивному небосхилі України сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастику Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва, футболіста Андрія Шевченка та багатьох інших знають далеко за межами України.

В 2025 році День фізичної культури і спорту України припадає на 13 вересня.

Пропонуємо Вашій увазі детальніше ознайомитися з деякими виданнями, які представлені на темвтичній поличці. Краса і велич, боротьба і сила духу, вирій почуттів – все це чудовий і багатий спортивний світ. А український спорт – це дивовижна історія, сповнена найрізноманітнішими звершеннями та рекордами. Читайте, займайтеся спортом та будьте здоровими!

 

День читання книг

6 вересня проводиться День читання книг. Чому важливо читати?. Ці вересневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

У світі існує близько 130 мільйонів виданих книг, але серед них є справжні рекорди. Найбільш продаваною книгою всіх часів є Біблія, а найдовша книга – "Спогад про минуле". У свою чергу, найціннішою книгою є "Кодекс Лестера", чия вартість сягає захмарних сум.

День читання книг — це не просто дата в календарі, це можливість нагадати про важливість читання та поширювати любов до книг. Мета цього дня — стимулювати людей до активного читання і формувати культуру, де книга займає гідне місце. Адже кожна книга має значення, і кожна може змінити життя.

Читання має не лише розвиваючий, а й цілющий ефект. Згідно з дослідженнями, воно знижує рівень стресу на цілих 68%. А що може бути кращим способом відпочити після важкого дня, ніж погрузитися в світ літератури?

Тим часом, якщо ви будете читати лише 20 хвилин на день, ви зможете прочитати до 1,8 мільйона слів за рік. У середньому це дорівнює 3 600 сторінкам, або 12 книгам по 300 сторінок кожна. Це не тільки чудовий спосіб поповнити свій словниковий запас, а й відкрити нові горизонти.

День читання книг нагадує нам, що література — це найбільший скарб, який відкриває нам нові світи. А чи готові ви додати нову книгу до своєї бібліотеки вже сьогодні?

20 захопливих книжок для підлітків

Найкращі книги для підлітків

 01-05 вересня 2025р. -Тиждень безпеки життєдіяльності учнів

 Квест - екскурсія бібліотекою 
«Мандруй, читай, світ пізнавай»

Запрошуємо учнів 8 класу та учнів-новачків 9-11класів  ознайомитися з усіма відділами бібліотеки ліцею , новими книжками, книжковими виставками, дізнатися про правила користування книгою та бібліотекою.

 

 

Запрошуємо взяти участь у вікторині і перевірити свої знання!

 

А Ви як вважаєте, яким повинен бути прапор України: блакитно-жовтим, чи жовто-блакитним? Напишіть у коментарях.

 

 26 червня  – День кримськотатарського прапора

Це неофіційне свято, що відзначається за рішенням органів самоврядування кримськотатарського народу з 2010 року, символізує єдність, наступність поколінь кримських татар та їхню боротьбу за свободу і право на самовизначення.

Прапор кримських татар є національною символікою. Це полотно небесного (блакитного) кольору, у лівому верхньому куті із золотим знаком влади – тамгою. Колір  позначає чисте небо, мир, а однотонне тло – єдність народу. 

Кримськотатарський народ є найбільшим корінним народом Криму і Української держави загалом, оскільки сформувався на території, яка сьогодні перебуває у міжнародно визнаних кордонах України, і не має державності поза її межами. 

Тарак-тамга (крим. taraq tamğa, укр. герб-гребінь) – родовий знак правлячої династії Кримського ханства Ґереїв (Ґіреїв) і національний герб кримськотатарського народу у ХХ і ХХІ століттях. У часи Кримського ханства зображувався на печатках та монетах. Вже перший хан династії Хаджи Ґерей використовував тарак-тамгу. 

Мави Кок-байрак (укр. блакитний прапор) – національний прапор кримськотатарського народу.  Мави Кок – блакитний колір у тюркських народів – синонім чистоти і свободи. Він асоціюється з небом і морем. А також є одним із символів стародавнього тюркського вірування – тенгріанства.

Кримське ханство з’явилося на карті Східної Європи у 1441 році, виокремившись із Золотої Орди і ставши її спадкоємцем. Згодом стало васалом Османської імперії, на початку ХVІ століття наростило силу та почало здійснювати масштабні воєнні кампанії. Воєнні підрозділи мали свої знамена, які відрізнялися формою та кольором. Показово, що таких прапорів блакитного кольору майже не зустрічається. Можливо тому, що цей колір вважався священним і не призначався для війни.

Кримські татари втратили державність у 1783 році, коли територія Кримського ханства була анексована Російською імперією. Національне відродження кримськотатарського народу розпочалося після Лютневої революції 1917 року. Як і на материковій частині України, активізація національного життя в Криму відбувалася під гаслами демократії та самовизначення. Кримськотатарські суспільно-політичні сили та органи національного самоврядування почали використовувати блакитний прапор як національний. У грудні 1917 року перший  Курултай кримських татар, що зібрався у Бахчисараї, проходив під блакитним стягом. Хоча в цей час у національній конституції– Кримськотатарських основних законах  (ухвалені 26 грудня 1917 р.) – його статус формально визначено не було. «У ханському палаці, в урочистій обстановці 9 грудня 1917 року відбулося відкриття національних установчих зборів, – зазначає дослідник Андрій Іванець у книзі «Перший Курултай», – Кримськотатарські солдати та учні медресе і мектебів утворили живий ланцюг, за яким стояв кількатисячний натовп, очікуючи прибуття делегатів. Над входом у палац майоріли блакитний і червоний прапори». 
На початку 1919 року кримськотатарське Парламентське бюро затвердило «Положення про культурно-національну автономію мусульман Криму». Саме в цьому документі національним гербом визнавали зображення тарак-тамги, а прапором – полотнище сіро-блакитного кольору із зображенням національного гербу у верхньому куті біля древка. Це перше документальне свідчення про статус національного герба і прапора кримських татар у їхньому сучасному вигляді.

Після встановлення комуністичного режиму в Криму національний прапор вимушено перестали використовувати на публічних заходах.

Другий Курултай кримськотатарського народу, який проходив у Сімферополі,  30 червня 1991 року ухвалив постанову «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», якою відновив блакитний стяг із золотою тамгою у верхньому лівому куті в якості національного прапора. Його пропорції у  співвідношенні ширини до довжини складають 1:2. 

Нині цей стяг є символом боротьби за права корінного народу Криму, символом звільнення півострова від російської окупації та одним із символів відновлення територіальної цілісності України.

Використана література:

Іванець А. Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917 – 1918 рр.).  – К., 2018. – 160 с.
Кримськотатарський національний рух у 1917 – 1920 р. за архівами комуністичних спецслужб / авт. і упор. А. Іванець, упор. А. Когут. – К., 2019. – 448 с.
Наш Крим: неросійські історії українського півострова. – К., 2016.– 315 с. 
 ДЖЕРЕЛО: https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/cherven/26/den-krymskotatarskogo-prapora